Амедео Амадеї

У дорослому футболі дебютував 1936 року виступами за команду клубу «Рома», в якій провів два сезони, взявши участь лише у 6 матчах чемпіонату.

Протягом 1938—1939 років захищав кольори команди клубу «Аталанта».

Своєю грою за останню команду знову привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Рома», до складу якого повернувся 1939 року. Цього разу відіграв за «вовків» наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Роми», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Роми» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,5 голу за гру першості. За цей час виборов титул чемпіона Італії.

Протягом 1948—1950 років захищав кольори команди клубу «Інтернаціонале».

1950 року перейшов до клубу «Наполі», за який відіграв 6 сезонів. Граючи у складі «Наполі», також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Наполі» у 1956 році.

1949 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 13 матчів, забивши 7 голів. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1950 року у Бразилії.

Завершивши виступи на полі 1956 року залишився у клубній системі «Наполі» як головний тренер. Очолював тренерський штаб неаполітанського клубу з невеликою перервою до 1961 року.

Згодом, протягом 1972—1978 років був головним тренером жіночої збірної Італії з футболу.