Американо-іранські відносини

США та Іран (тоді він мав назву Персія) встановили дипломатичні відносини в 1883 році. У роки Другої світової війни відбулося посилення американської інтервенції в Іран, пов'язане з тим, що ця країна стала одним з коридорів поставок по ленд-лізу до СРСР. В Ірані був збудований ряд американських об'єктів, розміщені військовослужбовці США. У грудні 1945 року були укладені дві американо-іранських угоди: про продаж Тегерану за низькою ціною об'єктів федеральної власності США в Ірані і про врегулювання іранського боргу по ленд-лізу[2]. Заборгованість по ленд-лізу була визначена до погашення на суму в 8,5 млн доларів[2]. Участь США у вирішенні іранської кризи призвело до зміцнення позицій Вашингтона в Ірані. В умовах розпочатої холодної війни США надали у квітні 1947 року Ірану кредит в розмірі 25 млн доларів на закупівлю американського військового спорядження, а також продовжили термін перебування своїх військових радників в шахський військах і жандармерії до 1949 року[3].

У 1953 році відбувся переворот проти демократично обраного прем'єр-міністра за участю спецслужб США і Великої Британії. У 1978 році в Ірані сталася Ісламська революція, в результаті якої шах був змушений покинути країну, а до влади прийшли радикальні клерикали. Сполучені Штати розірвали дипломатичні відносини з Іраном в 1980 році після захоплення співробітників посольства США в Тегерані. Нині уряд США не має дипломатичних або консульських відносин з Іраном.

США регулярно висловлювали занепокоєння іранською ядерною програмою, підтримкою Іраном тероризму і порушенням цією країною прав людини. Великий список санкцій був застосований по відношенню до Ірану з боку Сполучених Штатів та міжнародної спільноти, щоб змусити Іран почати переговори з міжнародним співтовариством і почати вирішувати проблеми, пов'язані з його ядерною програмою. Іранський істеблішмент у своїй риториці неодноразово ставив під сумнів право держави Ізраїль на існування, а також перешкоджав врегулювання конфлікту на Близькому Сході шляхом поставки зброї таким угрупованням, як: ХАМАС, Хезболла та Палестинський ісламський джихад.

У 2013 році, з приходом на пост президента Ірану Хасана Рухані почалося покращення відносин між двома країнами. Хасан Рухані висловив готовність до відкритого обговорення найскладніших питань з Заходом, і провів ряд заходів, які демонструють зміну внутрішнього курсу в країні: були випущені політичні ув'язнені, був відкритий на деякий час доступ до соціальних мереж і тому подібне. У вересні 2013-ого вперше за 34 роки відбулася телефонна розмова між лідерами двох держав[4][5][6].

У вересні 2015 року президент Ірану Хасан Рухані у своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН розкритикував США за «терористичну політику» — так іранський лідер визначив американське вторгнення в Ірак і Афганістан, а також «підтримку сіоністського режиму, яка пригнічувала палестинський народ». Він назвав справедливими санкції, які довгий час діяли відносно Ірану через його ядерну програму. Але у своїй промові іранський президент підтримав підсумкову угоду по атому.[7]

У жовтні 2017 року президент США Дональд Трамп заявив, що більше не буде переконувати конгрес в тому, що Спільний всеосяжний план дій відповідає інтересам США.[8]

20 червня 2019 року військово-повітряні сили КВІР збили американський безпілотний апарат в районі Ормузської протоки. За версією ІРНА, дрон США RQ-4 Global Hawk порушив повітряний простір Ірану і був збитий ракетою «земля — повітря» над провінцією Хормозган. За версією США, дрон MQ-4C Triton здійснював політ у міжнародному повітряному просторі та не порушував кордонів Ірану[9]. США планували завдати у відповідь удар по трьом військовим об'єктам в Ірані, проте, за заявою Дональда Трампа, він скасував це рішення за 10 хвилин до атаки[10].

3 січня 2020 року за наказом Дональда Трампа був здійснений удар ВПС США по аеропорту Багдада. У ході авіаудару був убитий глава спецпідрозділу «Аль-Кудс» та Корпусу Вартових Ісламської революції генерал Касем Сулеймані. Фахівець з історії Арабської весни і геополітики Близького Сходу Сет Джонс вважає, що дане вбивство виводить конфлікт між США і Іраном на новий рівень[11].

У відповідь 8 січня 2020 Іран завдав ракетного удару по військових об'єктах США в Іраку.

Уряд США забороняє американським компаніям вести будь-які економічні відносини з Іраном. Санкції були введені щодо Ірану через його «підтримку тероризму», «відмови виконати міжнародні зобов'язання щодо своєї ядерної програми» і через «порушення прав людини».

• Американо-иранские отношения на сайте Государственного департамента США.(англ.)