Американська асоціація спостерігачів змінних зір

Американська асоціація спостерігачів змінних зір (англ. the American Association of Variable Star Observers, AAVSO) — організація, що координує спостереження за змінними зорями, які здебільшого роблять астрономи-аматори, збирає отримані криві блиску та надає доступ до цих даних професійним астрономам, дослідникам і педагогам. Одне з найвідоміших об'єднань за участі аматорів астрономії[2].

Американська асоціація спостерігачів змінних зір
Абревіатура AAVSO, AAVSO і AAVSO
Тип асоціація
Засновано 1911
Правовий статус асоціація
Сфера Аматорська астрономія
Країна  США
Керівник Alice H. Farnsworthd[1]
Вебсайт aavso.org

Професійні астрономи не мають часу та ресурсів для стеження за кожною змінною зорею, тому астрономія є однією з небагатьох наук, де аматори можуть робити цінний внесок у наукові дослідження[3].

Історія

Організація заснована 1911 року Вільямом Тайлером Олкоттом[4]. Штаб-квартира AAVSO спочатку була розташована в резиденції засновника в місті Норвіч, штат Коннектикут. 1918 року, після реєстрації AAVSO як публічної організації, вона фактично перебралася до обсерваторії Гарвардського коледжу, яка пізніше офіційно надала офіс для штаб-квартири AAVSO (1931–1953)[5]. Потім штаб-квартира переїхала на околицю Кембриджа, де перебувала до 1985 року, коли купила свою першу будівлю — Центр астрономічних даних та досліджень ім. Клінтона Форда[6]. 2007 року AAVSO придбала приміщення журналу Sky & Telescope, які звільнилися незадовго до того, та перебралася туди[7].

Станом на 2018 рік у базі даних AAVSO International Database зберігалося понад 35 мільйонів спостережень[8]. Щорічно до організації надходило близько мільйона спостережень від майже 2000 професійних та аматорських спостерігачів. Ці спостереження регулярно цитуються в наукових журналах[9][10][11]. 20-мільйонне спостереження надійшло до бази даних 2011 року — 100-го року існування AAVSO[12].

AAVSO працює у галузі освіти та інформування громадськості. Вона регулярно проводить навчальні семінари для громадян, що цікавляться наукою, та публікує статті з аматорами як співавторами. У 1990-х роках за підтримки Національного наукового фонду (NSF) AAVSO розробила «Практичну програму з астрофізики» (англ. Hands-On Astrophysics curriculum), відому зараз як «Астрономія змінних зір» (Variable Star Astronomy) [13]. 2009 року AAVSO отримала від Національного наукового фонду грант на суму 800 000 $ для проекту Citizen Sky[14] — професійно-аматорської співпраці, яка вивчала затемнення зорі Епсилон Візничого 2009—2011 років[15].

На честь організації названо астероїд (8900) AAVSO[16].

Директори

Чинний директор AAVSO — Стиліані (Стелла) Кафка — у лютому 2015 року змінила на цій посаді Арне Хендена. Попереднім директором AAVSO протягом трьох десятиліть була Джанет Маттеї, яка померла в березні 2004 року від лейкемії[17].

  • Леон Кемпбелл англ. Leon Campbell, 1915–1949)
  • Маргарет Маялл англ. Margaret Mayall, (1949–1973)
  • Джанет Маттеї (англ. Janet Akyüz Mattei, 1973–2003)
  • Елізабет Вааген (англ. Elizabeth O. Waagen, 2003–2005)
  • Арне Хенден (англ. Arne Henden) (2005–2015)
  • Стиліані Кафка (англ. Styliani Kafka, 2015—дотепер)

Публікації
  • AAVSO Alert Notice.
  • Journal of the American Association of Variable Star Observers (JAAVSO) — ISSN: 0271-9053 (паперовий); ISSN: 2380-3606 (Online)[18]
  • Циркуляр AAVSO (англ. AAVSO Circular) — публікувався з 1970 до 2000 року під редакцією Джона Бортля (англ. John E. Bortle)[19].

Джерела
  1. Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 434. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  2. Аматорська астрономія. лабораторія МІЗОН-А ГАО НАН України. Процитовано 29 травня 2019.
  3. Ferris, T. (2003). Seeing in the Dark: How Amateur Astronomers Are Discovering the Wonders of the Universe. Simon & Schuster. с. 54. ISBN 0-684-86580-7.
  4. Saladyga, M. (1999). The "Pre-Embryonic" State of the AAVSO: Amateur Observers of Variable Stars in the United States From 1875 to 1911. Journal of the American Association of Variable Star Observers 27 (2): 154–170. Bibcode:1999JAVSO..27..154S.
  5. Williams, T. R.; Saladyga, M. (2011). Advancing Variable Star Astronomy - The Centennial History of the American Association of Variable Star Observers. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-51912-0.
  6. Clinton B. Ford Astronomical Data and Research Center Архівовано 2006-12-31 у Wayback Machine.
  7. AAVSO.org
  8. 35 million points and counting! | aavso.org. www.aavso.org (англ.). Процитовано 11 квітня 2018.
  9. Percy, J. R.; Desjardins, A.; Yu, L.; Landis, H. J. (2002). Small Amplitude Red Variables in the AAVSO Photoelectric Program: Light Curves and Periods. Publications of the Astronomical Society of the Pacific 108: 139. Bibcode:1996PASP..108..139P. doi:10.1086/133703.
  10. Cannizzo, J. K. (2002). The Accretion Disk Limit Cycle Model: Toward an Understanding of the Long-Term Behavior of SS Cygni. The Astrophysical Journal 419: 318. Bibcode:1993ApJ...419..318C. doi:10.1086/173486.
  11. Kiss, L. L.; Szatmáry, K.; Cadmus, R. R. Jr.; Mattei, J. A. (1999). Multiperiodicity in semiregular variables. I. General properties. Astronomy and Astrophysics 346: 542–555. Bibcode:1999A&A...346..542K. arXiv:astro-ph/9904128.
  12. Simonsen, M. (23 лютого 2011). 20 Million Observations by Amateur Astronomers. Universe Today. Процитовано 16 травня 2011.
  13. Variable Star Astronomy
  14. Citizen Sky. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 17 травня 2019.
  15. STARS: Science Through Astronomical Research of Stars. NSF.gov. Процитовано 14 листопада 2019.]
  16. NEW NAMES OF MINOR PLANETS. Minor Planet Circular. Minor Planet Center. 1 травня 2003. ISSN 0736-6884. Процитовано 14 липня 2012. «(8900) AAVSO = 1995 UD2»
  17. Williams, T. R.; Willson, L. A. (2004). Obituary: Janet Akyüz Mattei, 1943-2004. Bulletin of the American Astronomical Society 36 (5): 1681–1682. Bibcode:2004BAAS...36.1681W.
  18. The Journal of the AAVSO. AAVSO. ISSN (Online) 2380-3606 (Online). Процитовано 14 листопада 2019.
  19. John E. Bortle - 2013 Leslie Peltier Award. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 26 вересня 2014.

Зовнішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.