Американська винятковість

Америка́нська винятко́вість (англ. American exceptionalism) — псевдонаукове поняття, світогляд національної винятковості, згідно з яким Сполучені Штати займають особливе місце серед інших народів з точки зору свого національного духу, політичних та релігійних інститутів. Витоки такої позиції йдуть від 1630 року, коли вийшла книга Джона Вінтропа «Модель християнського милосердя»[1], але деякі науковці відносять її походження до Алексиса де Токвіля[2], який стверджував, що Сполучені Штати зайняли особливе місце серед усіх країн.

Віра в американську винятковість характерніша для консерваторів, ніж для лібералів. Говард Зінн[3] та Ґодфрі Годжсон[4] стверджують, що вона ґрунтується на міфі, і що «зростає кількість відмов від прийняття ідеї винятковості» на національному та міжнародному рівнях. На протилежність цьому, лідер консерваторів Майк Гакабі каже, що «заперечення американської винятковості означає по суті заперечення серця і душі цього народу»[5].

Деякі критики часто порівнюють США з іншими країнами, що затверджували свій винятковий характер або долю. Прикладами останнього часу є Велика Британія часів розквіту Британської імперії, а також СРСР, Франція та нацистська Німеччина. В історії були також інші імперії: Давній Рим, Китай, Іспанська імперія, а також низка малих царств і племен, що претендували на винятковість. В кожному випадку існували підстави, за якими держава проголошувалася винятковою порівняно з іншими країнами, спираючись на обставини, культурні традиції, міфи та самонавіянні національні цілі.