Амо Сагян

Амо Сагян (вірм. Համո Սահյան, справжнє ім'я Амаяк Саакович Григорян; 19141993) — радянський і вірменський поет[5][6].

Амо Сагян
Ім'я при народженні вірм. Հմայակ Սահակի Գրիգորյան
Народився 14 квітня 1914(1914-04-14)
Lor, Вірменія[1]
Помер 17 липня 1993(1993-07-17)[2] (79 років)
Єреван, Вірменія[3]
Поховання
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Вірменія
Національність вірмени
Місце проживання Баку
Єреван
Діяльність поет, перекладач
Alma mater Азербайджанський державний педагогічний університет (1939)
Мова творів вірменська[4]
Членство Спілка письменників СРСР
Партія ВКП(б)
Автограф
Нагороди

 Амо Сагян у Вікісховищі

Життєпис

Амаяк Григорян народився 14 квітня 1914 року в селі Лор Російської імперії (пізніше — Сисіанського району Вірменської РСР, нині Сюнікської області Вірменії).

Після здобуття початкової освіти на батьківщині продовжив навчання в Баку, де здобув середню освіту і перед німецько-радянською війною закінчив лінгвістичне відділення Бакинського педагогічного інституту (нині Азербайджанський державний педагогічний університет). У 1939—1941 роках працював літератором в журналі «Радянський письменник» у Баку. Став учасником війни, служив на флоті на Каспії. Член ВКП(б)/КПРС з 1946 року.

Після закінчення війни за запрошенням вірменського письменника Стефана Зорьяна приїхав до Єревану і деякий час жив у нього в будинку. У Єревані жив і працював до кінця життя.

Помер 17 липня 1993 року в Єревані. Був похований в Пантеоні імені Комітаса.[7]

Був нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції і Знак Пошани. Лауреат Державної премії Вірменської РСР (1975 рік, за збірку віршів «Սեզամ, բացվիր» − «Сезам, відкрийся»).

Творчість

Друкуватися Амо Сагян почав в 1930-х роках. Член Союзу письменників СРСР з 1939 року.

Перший його збірник поезії «На березі Воротана» побачив світ у 1946 році. Потім послідували збірки «На висотах» (1955), «Зелена тополя» (1959), «Вірменія в піснях» (1962), «Перед заходом сонця» (1963), «Пісня скель» (1968), «Роки мої» (1970), «Клич, журавель!» (1973) та інші.

Пам'ять

  • Іменем Амо Сагяна названа одна з вулиць Єреванського адміністративного району Арабкір і єреванська школа № 70.
  • У місті Сісіан йому встановлено пам'ятник.
  • У 1975 році художник Грант Степанян написав портрет Амо Сагяна, що знаходиться в Музеї літератури і мистецтва імені Єгіше Чаренца.
  • У 2007 році на вулиці Касьяна в Єревані Сагяну була встановлена меморіальна дошка (скульптор Тик Багдасарян).
  • 14 квітня 2014 року в рідному селі поета з нагоди його 100-річчя був відкритий будинок-музей.
  • Також у 2014 році на його честь була випущена поштова марка Вірменії.

Література

  • Левон Мкртчян. Разговоры с поэтом. Ереван, Советакан грох, 1984.
  • Бодосян С. С. Лирика десятилетия (1958—1968), Ер., 1970.
  • Тамразян Г. На литературных путях, М., 1973, с. 250—54.
  • Агабабян С. Современность и литература, М., 1973, с. 57—66.
  • Армянская Советская Энциклопедия, том 10, Ереван, 1984.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.