Амстердамський метрополітен

Амстердамський метрополітен — гібридна мережа метрополітену й легкого метрополітену в Амстердамі і його околицях муніципалітетів Амстелвен, Діемен і Одер-Амстел в Нідерландах. Мережа перебуває у власності міста Амстердама й керується Gemeentelijk Vervoerbedrijf, компанією, яка має у власності трамваї, пороми і автобуси місцевих ліній.

Амстердамський метрополітен

Потяг на Weesperplein.
Загальні дані
Розташування Амстердам, Амстелвен,
Діемен, Одер-Амстел
Тип транспорту Метрополітен й Легкорейковий транспорт
Число ліній 5 лінії
Число станцій 58 станцій
Сервіс
Початок роботи 1977
Власник Амстердам
Оператор(и) Gemeentelijk Vervoerbedrijf
Число засобів 106 потягів
Технічні дані
Довжина системи 52.2 км
Ширина колії 1,435 mm
Макс. швидкість 70 км/год

Історія будівництва

У 1968 було прийнято рішення побудувати метро в Амстердамі. Воно повинно було складатися з 4 ліній, що з'єднують усі частини міста і замінить багато з існуючих трамвайних ліній.

У 1970 почалося будівництво східної лінії, яку ввели в експлуатацію в 1977. Ця східна лінія складається з двох гілок (ліній 53 і 54), що зв'язують центр міста з житловими кварталами на південному сході. Намір знищити під час будівництва єврейське гетто біля Nieuwmarkt викликало сильні протести. Метро все ж побудували (художнє оформлення стін на станції Nieuwmarkt присвячено протестам), але від створення шосе на цій території в центрі Амстердама довелося відмовитися. Завершення будівництва лінії було покладено на уряд.

У 1990 була відкрита лінія 51, яка використовувала колії попередніх ліній метро і нові колії з продовженої трамвайної лінії 5 до Амстельвеєну. Ця лінія ('Sneltram' - «швидкісний трамвай») побудована згідно зі стандартами швидкісного трамваю. Переключення між третьою рейкою і верхнім дротом здійснюється на станції Південна (Zuid).

У 1997 в мережі метрополітену з'явилася кільцева лінія (50), що забезпечила швидке переміщення між півднем і заходом і позбавила необхідність перетину центру міста.

Перспектива

Будівництво Північної/південної лінії, розпочате в 2002, планувалося закінчити в липні 2012. Різні збої і розбіжності з будівельною компанією призвели до порушення графіка будівництва лінії, лінія відкрилася лише у липні 2018 року[1]. Прямуюча під річкою Ей нова лінія метро стала першою лінією, що веде в північний район Амстердама. Звідти вона прямує через Центральну станцію до Південного вокзалу (Zuid), який за планом повинен замінити головний транспортний вузол міста Amsterdam Centraal. На будівництво виділено 1,8 млрд €. У процесі реалізації проекту виникло кілька труднощів, головним чином пов'язаних з Centraal Station, що призвело до перевитрат коштів на 14 %.[2][3].

Трамвайна лінія до Ейбурга (IJburg) на сході спочатку планувалася як лінія метро, і тому було побудовано короткий тунель в східному напрямку від Centraal Station під залізничними лініями. Оскільки, в кінцевому рахунку, побудували трамвайну лінію, тунель виявився не потрібен, і тепер у ньому планують помістити частину музею шоколаду. В наш час[коли?] з'явилися плани перетворити трамвайну лінію до Ейбурга в лінію метро, і з'єднати її з сусіднім містом Алмере, де зводиться велика кількість житлових будинків.

Південна/Північна лінія може бути поширена до амстердамського аеропорту Схіпгол в майбутньому.

Мережа

Має п'ять ліній. Три лінії починаються з Амстердам Центральний, лінії 53 і 54 з'єднують центр міста зі станціями Діемен, Дівендрехтом (Duivendrecht) і Амстердам Зюйдост на південному сході, а лінія 51 - зі станцією Амстельвеєн на півдні. Кільцева лінія 50 з'єднує станцію Амстердам Зюйдост із західною частиною, не перетинаючи центр міста. Північно-південна лінія або маршрут 52 відкрилася у липні 2018 року та з'єднує північ з Амстелвееном і перетинає історичний центр міста.

Мережа метро використовує стандартну колію, потяги амстердамського метро живляться від мережі постійного струму від третьої рейки, напруга якого становить 750 вольт. Лінія 51 є гібридом метро і легкого метро і має спільні колії з мережею метро між станціями Амстердам Центральний (Amsterdam Centraal) і Амстердам Південний (Zuid) і загальні колії з трамвайною мережею між станціями Амстердам Південний і Амстельвеєн Центральний (Amstelveen Centrum), які продовжуються до станції Westwijk колією з трамвайним контактним дротом, який живиться від мережі постійного струму з напругою 600 вольт. На загальних зупинках для лінії метро 51 і трамвайної лінії 5 є подвійні висоти платформи.

Пасажири можуть скористатися державною системою купівлі квитків (strippenkaart). У 2006 була введена OV-chipkaart - безконтактна смарт-картка.

Фото Тип Опис
Дві лінії підземного метро Довжина: 37.5 m
Ширина: 3.0 m
Вага (в повній комплектації): 54,0 тонни (75,0 тонн)
Максимальна швидкість: 70 км/год
Потужність: 4 х 195 кВт
Джерело живлення: 750 вольт
Лінія легкого метрополітену Довжина: 30.6 m
Ширина: 2.65 m
Вага (в повній комплектації): 48.5 тонни (72.0 тонн)
Максимальна швидкість: 70 км/год
Потужність: 6 x 77 кВт
Джерело живлення: 600/750 вольт
Кільцева лінія Довжина: 30.9 m
Ширина: 2.7 m
Вага (в повній комплектації): 48.0 тонни (72.0 тонн)
Максимальна швидкість: 70 км/год
Потужність: 6 x 70 kW
Джерело живлення: 750 вольт

Мапа


Примітки
  1. https://undergroundexpert.info/opyt-podzemnogo-stroitelstva/poslednie-sobytiya/otkrylas-novaya-liniya-v-metro-amsterdama/ Відкриття нової лінії
  2. Press announcement Financiële prognose Noord/Zuidlijn Архівовано 28 липня 2018 у Wayback Machine. (in Dutch)
  3. Amsterdam Government Website About the Noord/Zuid Lijn. Архів оригіналу за 2 лютого 2011. Процитовано 20 грудня 2010.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.