Легкорейковий транспорт
Легкорейковий транспорт (англ. Light Rail) — регулярні швидкісні позавуличні рейкові види міського чи приміського транспорту, що займають проміжне положення між метрополітеном, залізницею і трамваєм. Легкорейковий транспорт найпоширеніший в країнах Європи і Північної Америки.
Поняття «легкорейковий транспорт» виникло в США, де в середині ХХ століття назву «трамвай» вважали сторомодною. Згодом всі трамвайні системи країни набули сьогоднішнього вигляду, давши смислове навантаження новому терміну. У Європі легкорейковий транспорт переважно вважають трамваєм. На теренах колишнього СРСР отримав назву «швидкісний трамвай». Легкорейковий транспорт, що має підземні дільниці, називають «штадтбаном».
Поїзди легкорейкового транспорту живляться електрикою від контактної мережі. ЛРТ сповна може конкурувати з метро за швидкістю і провізній здатності при істотно меншій вартості будівництва і експлуатації (середня вартість будівництва 1 км метро — 150 млн євро, 1 км. ЛРТ — 15 млн євро). Легкорейковий транспорт набагато дешевший за метро, оскільки він може використовувати трамвайну інфраструктуру і не вимагає споруди тунелів.
Одночасно поїзди легкорейкового транспорту можуть використовувати залізничну інфраструктуру, що робить дуже вигідним його використання на приміських маршрутах — за містом такий поїзд використовує інфраструктуру залізниць, в місті — трамвайні колії. Таким чином люди, що живуть у передмістях, можуть швидко добиратися на роботу, уникаючи вокзалів і пересадок.
Легкорейковий транспорт завоював велику популярність в країнах Європи і Північної Америки.
Легкорейковий транспорт на теренах колишнього СРСР
В межах колишнього СРСР легкорейковий транспорт має назву «швидкісний трамвай», а легкорейковий транспорт з підземними ділянками — «метротрам». На пострадянському просторі метротрам діє у Кривому Розі (див. Криворізький швидкісний трамвай) та Волгограді (див. Волгоградський швидкісний трамвай); швидкісний трамвай — у Києві (див. Київський швидкісний трамвай).
Зараз проектується будівництво легкорейкових систем, аналогічних європейським, у Санкт-Петербурзі та Нур-Султані.