Амурський міст

Старий міст
Старий міст
Старий міст
48°29′12″ пн. ш. 35°01′37″ сх. д.
Офіційна назва Амурський міст
Країна  Україна
Розташування Дніпро
Галузь застосування Автомобільний та залізничний міст
Перетинає р. Дніпро
Загальна довжина 1395 м
Ширина 15,5 м
Початок будівництва 1881
Відкрито 18 травня 1884 року
Ідентифікатори і посилання

Амурський міст
Амурський міст (Україна)
 Старий міст у Вікісховищі


Амурський міст або Старий міст — автомобільний та залізничний міст в Дніпрі. Поєднує Центральний та Амур-Нижньодніпровський райони міста.

Історія

До заснування Катеринослава, в цій частині річки функціонував відомий козацький перевіз. Він допомагав жителям Лівобережної України їхати на Січ і в південніші райони. Перевіз цей розташовувався в районі Нового Кодака на правому березі Дніпра і Кам'янки на лівому березі.

Таганрізький й Катеринославський єпископ Феодосій Макаревський в «Матеріалах для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії» (1880) пише:

«Всі мандрівники з західного краю, всі чумацькі і козацькі ватажки, які йшли на Дон і в Кагальник за рибою, з одного боку, а разом з усім промисловці і торговці з Курської та Орловської, з Воронезької та Харківської губерній, які вирушали в Крим по сіль, з іншого боку, — всі переїжджали через Дніпро, на правій стороні його, у Нового Кайдака, а на лівій — у Кам'янки». За розпорядженням Запорізького Коша на лівому боці Дніпра була поміщена особлива перевізна команда із суворим наказом — «всім мандрівникам полегшувати переїзд через Дніпро»

З будівництвом Катеринослава на правому березі Дніпра стара переправа припинила існування. Зате гостро постала проблема переправи через Дніпро в місці розташування нового міста. Споруду моста в Катеринославі припускав ще князь Г. А. Потьомкін. У 1796 був влаштований перший наплавний міст і перевіз через Дніпро. Утримувати їх «місцева громада» уповноважила купців Осипа Зайцева і Федора Лебедєва. Наплавний міст розташовувався в різних місцях р. Дніпро, в тому числі на місці сучасного Амурського мосту.

У другій половині XIX століття розташування переправи змінилося. На одній з перших фотографій Катеринослава (близько 1870 р.) видно, що наплавний міст розміщується на місці сучасного «Нового» мосту. Такий міст, звичайно, не міг задовольнити потреб в організованому сполученні. Катеринославське земство і представники еліти в 1860-1870-х роках неодноразово зверталися в урядові органи з пропозиціями щодо будівництва стаціонарного моста через Дніпро в районі міста.

Ідея про будівництво моста була реалізована тільки з будівництвом Придніпровської залізниці в 1881—1884 роках. Будівництво залізниці стало необхідним з початком освоєння Донецького кам'яновугільного і Криворізького залізорудного басейнів, які були розділені сотнями кілометрів степу і водною перешкодою — Дніпром. Олександр Поль оцінив значення цих багатств для краю і провів повне дослідження якості руди і величини її запасів. О. М. Поль, з властивою йому енергією, починає клопотати перед урядом про будівництво залізниці, яка могла б з'єднати два найбагатших корисними копалинами регіони.

Нарешті, в 1881 році було дано найвище розпорядження на будівництво залізниці з мостом через Дніпро. Дорога, що отримала найменування Катерининської, була побудована в 1884 р., зв'язавши Катеринослав з Лозово-Севастопольською і Харківсько-Миколаївською дорогами. Будівництво обійшлося в 30 900 000 карбованців.

Відкриття

18 (30) травня 1884 р. в Катеринославі урочисто відкрили новий міст Катерининської залізниці. Офіційна назва — «міст Імператора Олександра III».

Автором проекту моста був інженер Микола Аполлонович Белелюбський. Побудований за проектом академіка Н. А. Белелюбського, Дніпровський міст являє собою двоярусну споруду довжиною понад півтора кілометра при загальній вазі 9525 тонн. На нижньому ярусі розташовувалася одноколійна залізниця, на верхньому — дорога для пішоходів і возів (а пізніше — автомобілів).

Довжина моста становила 592 сажні (1263 м.) від кінця до кінця стояків, і 645 сажнів (1 376 м.) від кінця до кінця залізного споруди. За своїми розмірами тоді це був третій міст в Європі після Олександрівського мосту через Волгу і Мурдейского моста в Голландії.

У 1889 році, на Всесвітній виставці в Парижі, міст був нагороджений золотою медаллю, як й Ейфелева вежа в Парижі. Сучасники порівнювали міст з дивом, доти небаченим в придніпровських степах. Грандіозна металева споруда простягнулася між двома берегами Дніпра, встановивши міцне сполучення між двома промисловими басейнами — Кривбасом і Донбасом.

До кінця XIX століття пропускна спроможність мосту становила 90 ешелонів на добу.

Роль залізничного моста, як і всієї залізниці, в історії міста переоцінити важко. Катеринослав перетворився з глибоко провінційного економічно міста у великий торговий і промисловий центр. У другій половині XIX століття населення міста кожні 10 років збільшувалася в 2 рази. У 1887 р. місто налічувало 48 100 жителів, в 1897 році тут проживало вже 112 839 чоловік. Бюджет міста за двадцять років зріс майже в шість разів, з 120 тисяч карбованців у 1870 до 692 тисяч у 1900 р.

У XX столітті кілька разів міст руйнували (1920, 1941) і кожен раз відновлювали заново. У 1935 р через міст був пущений трамвай. Після Другої Світової війни міст довелося відбудовувати практично з нуля. В результаті від старого моста залишилися лише опори і зовнішня схожість конструкції: віддалено схожі ферми і другий ярус. Крім того, у відновленого мосту з'явився розвідний проліт. У новому образі міст відкрився в 1955 р.

У грудні 1955 р. заново відновлений Амурський міст був зданий в експлуатацію. Ця дата прикрашає пілони на початку моста з боку правого берега. До 1955 р. річку долали через тимчасовий міст на дерев'яних опорах (їх залишки можна знайти біля лівого берега Дніпра). У 1956 р. по мосту пройшов перший тролейбус, а пізніше — автобус.

Довжина сучасного Амурського моста 1 395 метрів, з підходами 2397 метрів, ширина 15,5 метрів.

Надалі, в результаті постійно зростаючого залізничного руху, виникла необхідність розширення мосту для пропуску поїздів одночасно в двох напрямках. Для цього поруч зі старим мостом був споруджений схожий за конструкцією одноярусний міст, що відкрився в 1977 р. Будував його колектив мостозагону № 12 під керівництвом начальника А. М. Тесленко, головного інженера І. А. Скачкова. Металоконструкції прогонових споруд забезпечували Воронезький мостозавод і Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. Бабушкіна. Будівельники застосовували передову технологію: були вперше впроваджені пересувні підмостки, що забезпечують мінімальні трудові витрати і максимальну безпеку виконання всіх монтажних робіт. Монтаж прогонових будов здійснювався в «навіс», зі скріпленням з'єднань всіх елементів на високоміцних болтах — їх встановлено кілька сотень тисяч.

Тут немає класичних розвідних прольотів, які, наприклад, присутні на мостах Санкт-Петербурга; на обох мостах Амурського мосту розвідний проліт піднімається вертикально вгору. Розвідний проліт одноярусного моста, підвішений між «вежами», піднімається вертикально вгору приблизно на половину своєї висоти.

2 листопада 1977 року на лівому березі Дніпра відбувся мітинг, присвячений введенню нового моста в експлуатацію. Регулярний рух відкритий 6 листопада 1977 р.

Остання капітальна реконструкція Амурського мосту з заміною асфальтового покриття проводилася 2002 року. В даний час Амурський міст є пам'ятником інженерного мистецтва національного значення.

Панорама мосту

Нагороди

У 1900-му році на Міжнародній виставці в Парижі міст здобув Гран-прі у номінації, «геніальні інженерні споруди XIX століття». Друге місце присуджено Ейфелевій вежі у Парижі[1][2].

Див. також

Посилання

  1. Владимир Десятерик: «Амурский мост такой же шедевр инженерной мысли, как и Эйфелева башня Парижа»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.