Анабазис Кира

Загибель Кира Молодшого залишила найнятих ним грецьких воїнів посеред незнайомої, ворожої їм країни. Харч на прожиток вони добували в сутичках з місцевими жителями. Пробираючись на північ під керівництвом Ксенофонта та інших аристократів, греки дізналися про звичаї та звички народів Вірменського нагір'я. Коли елліни після тривалих поневірянь нарешті побачили водну гладь Понта Евксинського, вони видали захоплений вигук Таласса! Таласса! («Море! Море!») — їх виснажливий та сповнений небезпек перехід добігав кінця.

Твір «Анабасис» поділяється на сім книг, хоча такий поділ було зроблено після Ксенофонта.

• Книга перша: Армія Кира вирушає в похід, битва при Кунаксі.
• Книга друга: Підсумки битви, перемовини й перемир'я з царем, загибель грецьких воєначальників.
• Книга третя: Обрання нових ватажків, початок відступу десяти тисяч до Кардуцьких гір.
• Книга четверта: Перехід через край кардуків, зима у Вірменії, після довгих блукань — вихід до моря біля Трабзону.
• Книга п'ята: Мандри берегом моря до Котіори.
• Книга шоста: Вибори нового єдиного ватажка. Похід до Гераклеї. Нові блукання узбережжям й численні втрати. Прибуття до Хризополіса.
• Книга сьома: Перехід на службу до Севта з метою відвоювати своє царство. Прибуття до Мідії. Прибуття до міста Лампсак і нарешті до Пергама, де командування армією взяв на себе Тіброн. Приєднання до інших грецьких військ з метою вступити у війну за Тіссаферн та Фарнабаз.

Маршрут десяти тисяч.

Твір Ксенофонта був, можливо, першою в історії автобіографією, однак з'явився під псевдонімом «Фемістоген Сиракузький». Мабуть, знаменитий афінянин не бажав визнавати своє авторство, оскільки книга сприймалася сучасниками як апологія його власних військових талантів та ідей[3]. Адже в порівнянні з іншими грецькими вождями Ксенофонт в «Анабасисі» постає ідеалом розважливості та передбачливості.

Прямий та лапідарний стиль викладу Ксенофонта здобув шанувальників вже в античні часи. Від цього тексту йде традиція античних авторів, підтримана зокрема Цезарем в «Записках про галльську війну», описувати власні дії від третьої особи. Полібій («Загальна історія» III 6, 9) вважав[4], що книга Ксенофонта надихнула Александра Македонського на підкорення Азії; тієї ж думки дотримувався і Євнапій.

У елементарному курсі давньогрецької мови «Анабасисові» відводилася та ж роль, що й «Запискам про галльську війну» при вивченні латини, — це були вступні тексти в літературу відповідних мов[5]. Багато поколінь європейських підлітків виросли на цьому читанні.

• «Чеським Анабасисом»[6] іноді називають евакуацію чеського корпусу з Росії 1918 року. Так само, як і гопліти, чехи рухалися суходолом в протилежному від батьківщини напрямку, щоб потім дістатися додому морським шляхом[7].
• Під час операції «Динамо» після битви при Дюнкерку лондонська газета The Times помістила на першій сторінці статтю із заголовком «Анабасис», в якій порівнювала сподівання британських військовиків з радісним криком греків при вигляді моря[8].

• Вірш «Слава морю» з відсилання до Ксенофонтові входить до збірки «Північне море» Генріха Гейне.
• Вигук «Море! Море!» і Ксенофонтова книга не раз згадуються в «Уліссі» Джойса.
• Глава книги Ярослава Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка», в якій Швейк, відставши від свого полку, «наздоганяє» його, рухаючись пішки в протилежному напрямку, називається «будейовицьким Анабасисом Швейка».

• Ксенофонт. Анабазис. Перекл. Михайла Соневицького. — Нью-Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1986. — 237 с.
• Ксенофонт. Анабазис. Переклад Олександра Кислюка. — Київ: Український письменник, 2011. – 317 с. 978-966-579-306-9

• Анабасис Александра

• Robin Lane Fox: The Long March. Xenophon and the Ten Thousand. Yale University Press, New Haven CT u. a. 2004, ISBN 0-300-10403-0.
• John W. I. Lee: A Greek Army on the March. Soldiers and Survival in Xenophon's Anabasis. Cambridge University Press, Cambridge u. a. 2007, ISBN 978-0-521-87068-9.
• Otto Lendle: Kommentar zu Xenophons Anabasis. (Bücher 1 — 7). Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1995, ISBN 3-534-12813-3.
• Oliver Stoll: Gemeinschaft in der Fremde. Xenophons «Anabasis» als Quelle zum Söldnertum im Klassischen Griechenland? In: Göttinger Forum für Altertumswissenschaft. 5, 2002, S. 123—183, hier online (PDF; 434 KB).
• Robin Waterfield: Xenophon's Retreat. Greece, Persia, and the End of the Golden Age. Belknap Press, Cambridge MA 2006, ISBN 0-674-02356-0.

• У Вікіджерелах є Anabasis

• У Вікіджерелах є Κύρου Ανάβασις
• Ξενοφώντος. Ἀνάβασις. (авдіозапис) (укр.).
• Стаття Анабисис в Encyclopædia Iranica
• The Project Gutenberg EText
• Xenophons Anabasis (англійський переклад)
• https://diasporiana.org.ua/istoriya/9377-ksenofont-anabazis/

(Український переклад Михайла Соневицького)