Таймс

Таймс була першою газетою, яка містила с своїй назві слово «час». Вона була заснована 1 січня 1785 як «Щоденний перелік новин» (The Daily Universal Register). З початку 1788 року до назви додалося The Times та газета декілька місяців мала довжелезну назву The Daily Universal Register or The Times. Пізніше громіздке доповнення було відкинуто, і залишилося просто The Times[8].

Газета закономірно з'явилася в ході маркетингового проекту. Друкар на ім'я Джон Волтер вирішив видавати рекламні листки революційним на той час методом типографського набору — логографією. Метод був заснований на використанні збірних блоків слів і типових поєднань літер, на противагу раніше застосовуваним одиничним літерам. Вважалося, що це прискорить процес набору, але на практиці виявилося, що новий метод вимагає стільки ж часу, що і старий, і від нього швидко відмовилися.

Тим не менше, коли в середині 80-х рр. Руперт Мердок вводив нову технологію друкування, він ненавмисно продовжив сформовану за багато років традицію раціоналізації. У 1814 році Таймс була першою газетою, яка друкувалася за допомогою пари на верстаті Кеніга і Бауера. До цього газети друкували вручну. Коли Джон Волтер II побачив машину Кеніга в дії, то зрозумів, що цей пристрій дозволить йому збільшити наклад газети, який до того часу обмежувався чотирма з половиною тисячами, і дасть йому можливість давати в номер найостанніші новини.

Потім з'явилися інші досягнення науково-технічного прогресу XIX століття. Створення Волтером нової друкарської машини в 1860 р. дозволило друкувати газету одночасно з обох сторін, що значно підвищило її продуктивність. Тому Таймс була першою англійською газетою, доставленою 11 грудня 1849 на потязі до Парижу до 1:30 опівдні — в день виходу з друку.

Волтер зробив усе, щоб газета «стала цікавою усім читаючим колам». У своїй першій редакційній статті він заявляє про те, що «газета має бути хронікером часу, вірним літописцем усіх проявів людського розуму, вона не повинна зосереджуватися тільки на одній події, але, подібно гарно сервірованому столу, повинна мати у своєму арсеналі страви на будь-який смак <…> та, уникаючи слабостей, триматися золотої середини».

У 1852 році в «Доктрині Делейна» були сформульовані основні принципи роботи газети. Лорд Дербі звернувся до керівництва газети з вимогою: «Якщо і ми (влада), і ви працюємо на єдину країну, газета повинна підтримати країну». На що Делейн відповів: «Влада приховує причини своїх вчинків, журналістика ж живе викриттями. Влада служить партії, газета — народу». Таким чином була сформульована формула незалежності преси від влади.

Таймс була першою газетою, що відправила військових кореспондентів для висвітлення особливих конфліктів. Рассел, кореспондент газети, був поряд із армією в Кримській війні, тому став дуже впливовим завдяки своїм листам до Англії.

В інших подіях дев'ятнадцятого століття, Таймс виступала проти скасування хлібних законів та допомагала жертвам ірландського картопляного голоду. З ентузіазмом підтримала законопроект Великої реформи 1832, що дозволило зменшити корупцію і збільшити електорат від 400 000 осіб до 800 000. Під час американської громадянської війни, Таймс представляла інтереси багатих класів, але не була прихильником рабства.

З 1850-х років Таймс починає страждати від зростання конкуренції з боку пенні-преси, зокрема від The Daily Telegraph і Morning Post.

Газета належала родині Волтера аж до 1908 року, поки не була продана газетному магнату лорду Норткліфу, хоча невеликий пакет акцій Волтери зберігали за собою до 1966 р. Лорд Норткліф (уроджений Альфред Чарльз Вільям Хармсворт) починав як позаштатний журналіст, а згодом заснував кілька популярних газет, у тому числі Daily_Mail (1896) і Daily Mirror (1903). На початку 1900-х рр. для Таймс почалася чорна смуга: вона стала втрачати гроші і читачів. Норткліф замінив застаріле обладнання друкарні і знизив ціну газети з трьох пенсів до двох, а потім до одного.

До початку Першої світової війни її тираж піднявся до 278 тис. (На початку десятиліття він становив 38 тис.).

Після смерті Норткліфа в 1921 році газета була продана Джону Якобу Астору, молодшому синові лорда Астора і прапраправнука американського торговця хутром, що став згодом мультимільйонером. У руках цієї сім'ї газета залишалася до середини 1960-х рр., Коли пережила ще один період спаду. Тираж впав до 228 тис., доходи від реклами були низькими, а майбутнє — невизначеним. Ходили розмови про злиття Таймс і Financial Times. Але Рой Томсон — перший прес-барон Томсон, який стояв біля витоків концерну — втрутився і врятував газету. Це було в 1966 р.

Не менш значна фігура, ніж його попередники, Томсон був сином перукаря з Торонто. Свого часу він відкрив радіостанцію з метою збільшення продажу радіоприймачів — історія, схожа на стратегію Джона Волтера двома століттями раніше. Радіостанція розрослася до інформаціонной імперії, до якої увійшли компанії Канади, США та Великої Британії. Кеннет Томсон став наступником свого батька в 1976 р. Таймс залишалася частиною групи Томсона до 1981 р, поки в лютому вона перейшла в руки австралійського медіамагната Мердока.

Своїм рішенням модернізувати газету Мердок вирвав британську газетну індустрію з «похмурого середньовіччя». Друкарські верстати на Фліт-стріт були застарілими, деякі з них діяли ще з 30-х рр., і робота на них велася в тісних і брудних приміщеннях. Історики і коментатори ЗМІ були одностайні в тому, що переїзд в Уоппінг, яким би болісним він не був у той час, став необхідністю.

Незважаючи на швидку модернізацію, що прийшла з епохою Мердока, на початку 90-х рр. The Times опинилася на узбіччі британського газетного ландшафту. Консервативна Daily Telegraph зі своїм майже мільйонним тиражем була лідером впливової преси, тоді як Таймс доводилося знижувати свої продажі на сотні тисяч.

Вважалося, що газету читають головним чином заможні люди середнього віку. Це була «газета для вищого світу» — дошка оголошень істеблішменту. Завдання полягало в тому, щоб зробити її більш доступною, не втративши при цьому жодного з основоположних принципів — якості, точності і авторитетності. Ще одним із намірів було завоювати ринок 25-44-річних — основну цільову групу рекламодавців.

Тому в 1933 році ціна газети знизилася з 45 до 30 пенсів, потім, у 1994, впала до 20 пенсів. У міру реалізації цієї стратегії Таймс наполегливо працювала над змістом. Всі визнавали її високий рівень висвітлення подій, новин політики і бізнесу, але тепер її статті стали ще більш гострими і чіткими. Більша увага приділялася спортивному життю. Здійснилися кроки для завоювання жіночої аудиторії. Бажаючи привернути увагу читачів до цих змін, у 1966 р. газета почала рекламну кампанію під гаслом «Час змін». Стратегія була вдалою і з 1993 по 1998 роки тираж піднявся на 31 %. А обсяг реклами збільшився втричі. Зараз ціна Таймс дорівнює 50 центам.

У травні 2008 року Таймс перейшла на повноколірний друк кожної сторінки. Кожного дня продається 382 198 копій газети[9].

Таймс 2 — це щоденна секція з соціальної проблематики. Вона припинила своє існування 1 березня 2010 року, але 11 жовтня того ж року знову з'являється на шпальтах газети через негативну реакцію аудиторії. Містить огляди та колонки, наприклад, тут пише відомий математик Маркус дю Сотой. Також тут можна прочитати про мистецтво, телебачення та радіо. Виходить по понеділках.

Структурний додаток виходить по понеділках. Він містить всі футбольні події Великої Британії (Прем'єр-ліга та Чемпіонат Футбольної Ліги, Ліга Один та Ліга Два). Тут аналізують і шотландський футбол.

Недільний додаток до «Таймс». Була створена незалежно від неї і тільки в 1966 році обидва видання стали належати одному власнику. News International Руперта Мердока викупила обидві газети в 1981 році. Кожного року «Санді Таймс» публікує «Рейтинг найбагатших», який б'є рекорди продажів.

У 1895 «Таймс» починає активно використовувати свій бренд і випускає «Таймс Атлас» (Times Atlas). Це видання готувалося на базі мап німецької фірми Velhagen & Klasing і являло собою звичайний атлас. Але в 1922 р. вийшов наступний випуск атласу. Він був підготовлений разом з единбурзькою картографічною фірмою Бартоломью і являв собою довідник та атлас світу — два в одному. Видання 1935 р. стало першим у світі атласом малого формату. Випуск 1958 р. складався з 5 томів. У 1967 р. вийшов перший Комплексний атлас світу. Через 12 років газета видала перший тематичний атлас — «Атлас Місяця». З 1972 р. видається серія «Малий атлас світу від „Таймс“». З 1995 р. атласи створюють за допомогою цифрових технологій. У 2008 р. газета почала розробку персонального атласу преміум-класу. Таке задоволення коштує 1520 фунтів стерлінгів та створюється за особистими вимогами клієнта.[12]

«Комплексний атлас світу „Таймс“ був невід'ємною частиною мого життя протягом багатьох років. Це цілий світ в одному томі»

Пол Теру[13]

У 1902 стартував ще один проект «Літературний додаток до Таймс» (The Times Literary Supplement). Цей додаток виходить раз на тиждень, присвячений питанням літератури та культури. Поступово стає дуже популярним і в 1914 виокремлюється в окреме видання. Тижневик видається до сьогодні і знаходиться у власності «Ньюз Інтернешіонал».

Деякі додатки, такі як «Освітній додаток до Таймс» (The Times Educational Supplement), «Додаток вищої освіти Таймс» (The Times Higher Education) також стали самостійними проектами. Пізніше були об'єднані у незалежну структуру Ті-Ес-Ел Едьюкейшіон ЛТД. (TSL Education Ltd.).