Пригоди бравого вояка Швейка

Бравий вояк Швейк

Шлях Швейка по Австро-Угорщині

Велика доба потребує великих людей. На світі є невідомі скромні герої, не увінчані славою Наполеона. Марно ви шукали б їхні імена в історії. Та коли проаналізувати, — їхня слава, можливо, затьмарила б навіть славу Александра Македонського. У наші дні на вулицях Праги можна зустріти чоловіка в приношеному вбранні, який, власне, і сам не уявляє свого значення в історії нової, великої доби. Він скромно йде своєю дорогою, нікого не турбує, і до нього не чіпляються журналісти з проханням про інтерв'ю. Коли б ви запитали, як його звуть, він би відповів дуже просто і скромно: «Я Швейк…»

І справді, цей тихий, скромний, убого вдягнений чоловік і є той старий бравий вояк Швейк, хоробрий герой, ім'я якого ще за часів Австро-Угорщини було на устах усіх громадян Чеського королівства і слава якого не примеркне і в Республіці. Я дуже люблю цього бравого вояка Швейка і, змальовуючи його пригоди під час світової війни, переконаний, що всі ви сповнитесь симпатією до мого скромного, невідомого героя. Він не підпалював храму богині в Ефесі, як це зробив отой дурень Герострат, щоб потрапити до газет та шкільних хрестоматій. А цього вже досить. АВТОР.

Філософія Швейка: 'Як буде, так і буде, і все-таки якось воно буде. І ще такого ніколи не було, щоб якось та не було'

Роман Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка» і донині є одним із найпопулярніших творів, написаних після Першої Світової війни. Бравий вояк Швейк по дорозі на фронт побував у Львові і останні його пригоди відбувалися таки на Львівщині.

До Львова він прибув 20 серпня 1915 після звільнення з австрійського полону, у який Швейк потрапив біля Добромиля. Зі Львова поїздом наш герой дістався до станції Жовтанці (тепер Кам'янка-Бузький район). Через те, що під час роботи над романом Ярослав Гашек користувався австрійською картою, то в усіх перекладах «Бравого вояка Швейка» українською мовою фігурує німецька назва Золтанець^{[джерело?]}. Це й збиває з пантелику багатьох читачів, бо створюється враження, що дія відбувається у вигаданому населеному пункті.

Рудольф Грусинський у фільмі «Пригоди бравого вояка Швейка»

Під час пошуків своєї маршової роти у Жовтанцях зі Швейком, як завжди, сталася невеличка халепа. В останньому управлінні його ледь не зарахували у дезертири. Але конфлікт вичерпано теж у стилі Швейка. "Швейк показав документи, і поручник, переконавшись у правильності маршруту Швейка від штабу до роти, повернув йому папери і прихильно сказав капралові, який сидів за столом: «Поінформуйте його», і знову зачинився у своїй канцелярії. Коли двері за ним зачинилися, штабний писар-фельдфебель ухопив Швейка за плече, і, підвівши до дверей, поінформував:

— Гляди мені, одуде смердючий, щоб я тебе тут не бачив!"

Нарешті якийсь полковник-чех сказав Швейкові, що його батальйон перебуває у сусідньому селі Велике Колодне (у романі Климонтів).

«Хоч село було велике, там виявився лише один пристойний будинок — велика сільська школа, яку в цьому суто українському краю вибудувало галицьке крайове управління з метою посилення полонізації села. Під час війни ця школа пройшла кілька етапів. Тут розміщувалися російські і австрійські штаби, а під час великих боїв, які вирішували долю Львова, гімнастичний зал було перетворено на операційну. Тут відрізали руки і ноги, здійснювали трепанацію черепів. Позаду школи, у шкільному саду, від вибуху великокаліберного снаряда залишилася велика вирва. В кутку саду стояла міцна груша, на одній з її гілок теліпався шматок перерізаної вірьовки, на якій ще недавно гойдався місцевий греко-католицький священик. Його було повішено за доносом директора місцевої школи — поляка і звинувачено в тому, що був членом партії старорусів і під час російської окупації відправляв у церкві службу Божу за перемогу зброї російського православного царя. Це була неправда, бо у той час обвинуваченого тут не було взагалі. Він перебував тоді на невеликому курорті, якого взагалі не торкнулася війна, — у Бохні Замурованій, де лікувався від каменів у жовчному міхурі.

У повішенні греко-католицького священика відіграли роль декілька факторів: національність, релігійна ворожнеча і курка. Річ у тім, що нещасний священик перед самою війною вбив у своєму городі одну з директорових курок, які видзьобували посіяне ним насіння дині.

Дім покійного греко-католицького священика стояв пусткою, і, можна сказати, кожен взяв собі що-небудь на пам'ять про отця духовного. Один селянин-поляк забрав додому навіть старий рояль, кришку якого використав для ремонту дверцят свинячого хліва. Частину меблів, як водиться, солдати порубали на дрова, і тільки випадково в кухні залишилася цілою велика піч зі знаменитою плитою, бо греко-католицький священик нічим не відрізнявся від своїх римо-католицьких колег, любив поїсти і любив, щоби на плиті і в духовці стояло багато горшків і пателень. Стало традицією готувати в цій кухні для офіцерів всіх частин, які приходили. Нагорі, у великій кімнаті, влаштовували щось на кшталт офіцерського зібрання, столи і стільці збирали по всьому селу. Якраз сьогодні офіцери батальйону влаштували урочисту вечерю. Купили в складчину свиню, і кухар Юрайда з такого приводу влаштував для офіцерів розкішний бенкет».

У метушні і хаосі того часу Ярослав Гашек зумів вивчити національні і побутові реалії тогочасної Галичини, відкласти їх у пам'яті, і через вісім років з фотографічною точністю описав у своєму романі. Тут йому допоміг великий довоєнний досвід і хист журналіста. У всьому творі Ярослава Гашека звучать нотки співчуття до українців Галичини.

Бравий вояк Швейк

Цитати з роману:

• «Патріотизм, вірність обов'язку, самовдосконалення — ось справжня зброя на війні».

• «Немає на світі нічого величнішого, ніж та ідіотська Галичина».

Саме у Львові з'явився у 1932 році перший український переклад роману. Його переклав Микола Зорко. Хоча пізніший переклад Масляка і досі ніким не перевершений, але переклад Зорка так би мовити, «львівськіший». Уривок з перекладу 1932 року:

«Дуб зверещав на Швейка: — чого витріщуєш на мене сліпаки мов теля на красу спідницю?
 — Згідно з приказом, пане ляйтнант, ви самі чейже упоминали мене, щоб я глядів вам на уста, коли ви промовляєте. А кожний вояк повинен точно сповняти прикази свого зверхника і носити його образ у своїй душі!
 — Мовчи! — крикнув ляйтнант Дуб. — Гляди тепер у противну сторону, ти ідіоте тяжкий і не витріщуй на мене сліпаків, бо знаєш, що я цього не люблю. Не маю в тому найменшої приємности глядіти на твій циферблят».

Пам'ятник Швейкові у Львові

Палац у Скелівці, відомий зі Швейкових пригод

Пам'ятний знак Швейку в Добромилі

Єзуїтська колегія у Хирові

1. Швейк, відділившись від команди квартир'єрів, самостійно вирушає у напрямку Фельштина (тепер Скелівка). По дорозі, на березі ставка, переодягається у форму російського полоненого, який купався у ставку. Тут його й затримав патруль, відряджений на пошуки того полоненого. Так бравий вояк Швейк потрапив до австрійського полону. Ставок, де це сталося, і досі радо показують місцеві краєзнавці. Правда, щоразу вони показують інший ставок.

2. Того ж дня під конвоєм Швейка доставляють у Хирів, де він і ночує, як сказано у романі в «класній кімнаті». З великою долею ймовірності можна судити, що Швейк ночував в приміщенні єзуїтського конвікту, будівля якого збереглася й досі.

3. Наступного дня Швейка доставляють у Добромиль в етапне управління. Місцезнаходження етапного управління у Добромилі встановити не вдалося.

4. У колоні російських полонених Швейка етапують до Перемишля. Польські краєзнавці достатньо впевнено визначають форт Перемишльської фортеці, де він перебував, однак невідоме місце його ув'язнення, після того як його почали вважати зрадником Найяснішого Цісаря.

5. Чудом уникнувши страти, Швейк під конвоєм прибуває до с. Воютичі (у романі — Вояличі), де одержує нову форму, гроші та проїзний квиток через Львів до станції Жовтанці (у романі — Золтанець).

6. У Львові Швейк пересідає на поїзд по лінії Львів—Кам'янка-Струмилова (Кам'янка-Бузька). У тексті «Пригод» опису перебування Швейка у Львові немає. Але принаймні на залізничному вокзалі він не міг не бути.

7. Швейк прибуває на станцію Жовтанці, де і має миле спілкування зі станційними чинами.

8. Із Жовтанців бравий вояк дістається до села Велике Колодно (у романі — Климонтів). Саме тут, через смерть Ярослава Гашека, закінчується шлях Йозефа Швейка.

Джерело: Mikroskop pana Jurka № 6 (006) 2005 р.

Пам'ятник Швейкові у Львові: поруч із кав'ярнею «Віденська кава»

На території Чехії, Австрії, Угорщини, Словаччини та Польщі функціонує міжнародний туристичний маршрут «Шляхами бравого солдата Швейка» до цього міжнародного туристичного маршруту планує приєднатися і Україна, маршрут буде повторювати шлях Швейка, відповідно до матеріалів історичного роману Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка», значна частина якого проходила через теперішню територію Львівської області. Мабуть, не в багатьох літературних героїв є стільки шанувальників, скільки у бравого вояка Швейка. Для тисяч, якщо не мільйонів чоловіків творіння Ярослава Гашека стало настільною книгою, яку залюбки перечитують знову й знову. Із жінками, звичайно, складніше, та й серед них назбирався цілий легіон Швейкових шанувальниць. І поклоняються цьому простому й доброму солдатові не лише на його батьківщині — у Чехії. Крім цього у багатьох країнах є його музеї та пам'ятники. Є такий пам'ятник і у Львові: поруч із кав'ярнею «Віденська кава», у центрі Львова, був встановлений скульптором Сергієм Олешком літературний герой однойменного роману Ярослава Гашека із бронзи — з люлькою та кухлем пива в руках.

Цьогоріч у Польщі, у місті Перемишлі, Швейка вперше увічнять у бронзі. У рідній для літературного героя Празі це зробили лише у пластику. Є ще кілька пам'ятників славному герою — у Словаччині, Угорщині, навіть у Львові. Але польський, переконують тамтешні «швейкомани», буде найдосконалішим і повністю відповідатиме образу, створеному письменником. До речі, поляки випустять ще й тисячу мініатюрних копій пам'ятника — сувенірних. Гроші на все це збирали з громади, яка, зачувши слово «Швейк», охоче витягала з гаманців злоті. Чому бронзовому Швейку стояти у Перемишлі, гадаємо, зрозуміло. Саме у цьому місті він кілька діб відсидів у в'язниці. А заарештували його поблизу Фельштина (тепер Скелівка Старосамбірського району) на Львівщині. 90-річчя описаних Гашеком подій та пригод вирішили відзначити й у Львові. Тут відкрито туристичний маршрут «Слідами бравого вояка Швейка», який проляже від кордону з Польщею через Добромиль, Хирів, Нижанковичі аж до Сокаля. Зараз його маркують, дбають про те, щоб у кожному містечку чи селі, де ступала нога Швейка, була про це якась згадка. А наступного року члени польського товариства мають намір здійснити пробіг на мотоциклах шляхами, якими мандрував бравий вояк — від Перемишля до українського міста Самбора. У цьому 150-кілометровому мотопробігу візьмуть участь члени товариства шанувальників Швейка з Перемишля, Кракова та Львова. До речі, кілька львівських «швейкофілів» належать до польського товариства, але, каже Адам Смук, поляки мають намір допомогти створити такі «полки» і в кількох містах України.

Джерело: Шляхами бравого вояка Швейка

• «Пригоди бравого вояка Швейка» (чеськ. Dobrý voják Švejk) — фільм 1926 року знятий в ЧСР режисером Карелом Ламачем
• «Швейк на фронті» (чеськ. Švejk na fronte) — фільм 1926 року знятий в ЧСР режисером ?
• «Швейк у російському полоні» (чеськ. Švejk v ruském zajetí) — фільм 1927 року знятий в ЧСР режисером ?
• «Швейк у цивільному» (чеськ. Švejk v civilu — фільм 1927 року знятий в ЧСР режисером ?
• «Швейк готується до бою» (рос. Швейк готовится к бою) — фільм 1942 року знятий в СРСР режисером ?
• «Нові пригоди Швейка» (англ. Schweik's New Adventures) — фільм 1943 року знятий у Великій Британії режисером ?
• «Нові пригоди Швейка» (рос. Новые приключения Швейка) — фільм 1943 року знятий в СРСР режисером ?.
• «Пригоди бравого вояка Швейка» (чеськ. Dobrý voják Švejk) — фільм 1931 року знятий в ЧСР режисером ?
• «Пригоди бравого вояка Швейка» (чеськ. Dobrý voják Švejk) — анімаційний фільм 1956 року знятий в ЧСР режисером ?
• «Бравий солдат Швейк» (чеськ. Dobrý voják Švejk) — художній фільм 1957 року знятий в ЧСР режисером Карелом Стекли.
• «Пригоди бравого вояка Швейка» (нім. Die Abenteuer des braven Soldaten Schwejk) — телесеріал 1958 року знятий в ФРН режисером ?
• «Швейк на фронті» (чеськ. DPoslusne hlásím) — фільм 1958 року знятий в ЧСР режисером ?;
• «Пригоди бравого вояка Швейка» (нім. Der brave Soldat Schwejk) — фільм 1960 року знятий в ФРН режисером ?
• «Швейкові бойові роки» (нім. Schwejks Flegeljahre) — фільм 1963 року знятий в ФРН режисером ?
• «Пригоди бравого вояка Швейка» (фін. Kunnon sotamies Svejkin seikkailuja) — телесеріал 1968 року знятий в Фінляндії режисером ?
• «Пригоди бравого вояка Швейка» (нід. De avonturen van de brave soldaat Schwejk) — телесеріал 1968 року знятий у Бельгії режисером ?
• «Швейк у Другій світовій війні» (рос. Швейк во второй мировой войне) — телефільм 1969 року знятий в СРСР режисером Марком Захаровим
• «Швейк у Другій світовій війні» (дан. Svejk i anden verdenskrig) — телесеріал) 1970 року знятий в Данії режисером ?
• «Пригоди бравого вояка Швейка» (нім. Die Abenteuer des braven Soldaten Schwejk) — телесеріал 1972 року знятий у ФРН режисером ?
• «Швейк у Другій світовій війні» (порт. Schweik na Segunda Guerra Mundial) — фільм 1975 року знятий у Португалії режисером ?
• «Пригоди бравого вояка Швейка» (чеськ. Osudy dobrého vojáka Švejka) — анімаційний фільм 1986 року знятий в ЧСР режисером ?
• «Пригоди бравого вояка Швейка» (рос. Похождения Бравого Солдата Швейка) — мультфільм знятий 2009 року в Україні режисерами Мануком Депояном та Рінатом Ґазізовим.

• У Калиха
• Щоденник національного героя Селепка Лавочки