Анастасій I (візантійський імператор)

Флавій Анастасій (лат. Flavius Anastasius, грец. Φλάβιος Ἀναστάσιος); нар. бл 430 р. пом. 9 липня 518 р.) — імператор Візантії з 11 квітня 491 по 9 липня 518 року.

Анастасій I
Flavius Anastasius
Анастасій I
Солідус Флавія Анастасія
Імператор
Початок правління: 11 квітня 491
Кінець правління: 9 липня 518

Попередник: Флавій Зенон
Наступник: Юстин I

Дата народження: 430[1][2]
Місце народження: Дуррес
Країна: Східної Римської імперії
Дата смерті: 9 липня 518(0518-07-09)[3][1]
Місце смерті: Константинополь
Батько: Помпей
Мати: Анастасія Константіна

Походження

Анастасій був родом з Діррахіума в Іллірії (тепер Дуррес у Албанії). Він був освічений, добропорядний і користувався прихильністю імператриці Аріадни — дочки імператора Лева I. Чоловік Аріадни, і пізніше імператор Флавій Зенон помирає у 491 р., не залишивши після себе жодного сина. Аріадна, сенат і все військо проголосили імператором Анастасія, який займав в цей час посаду сіленціарія (так називали служителів, на обов'язку яких лежало підтримання порядку в палаці).

Правління

Давши письмову відмову від монофізитів, Анастасій одружується з Аріадною. Ісаурська знать, що підтримувала Лонгіна — брата Флавія Зенона, не відразу визнала свою поразку і не переставала будувати інтриги проти нового імператора. У 493 р. Анастасій вигнав із Константинополя всіх ісаурців. Вони зібрали військо і повстали проти Анастасія і навіть дійшли вже до Фригії, коли Анастасій послав проти заколотників свого Magister militum Скіфа. Скіф здобув над заколотниками повну перемогу. У 496 р. після після остаточної перемоги їх було переселено до Фракії.

У 513 році розгорілася релігійна війна між монофізитами і прихильниками Халкідонського собору, яка охопила всю імперію. Генерал Віталіан, Magister militum у Фракії, оголосив себе захисником православ'я та з безліччю гунів, слов'ян і булгар зайняв усю Фракію, Скіфію і Мезію, дійшов до Константинополя і почав його облогу. У 514 р. Анастасію довелося прийняти всі вимоги повсталих: він погодився скликати новий Вселенський Собор — Третій Собор у Тірі (514—515). На ньому повинні були розібрати всі різнодумства в тлумаченні догматів віри, а також повернути престоли поваленим православним єпископам. На цьому соборі Єрусалимський патріарх Ілля І виступив головним противником монофізитів.

Але як тільки війська Віталіана відступили, Анастасій відрікся від своїх обіцянок. Проти заколотників рушила армія, однак Віталіан здобув у бою повну перемогу і вдруге підійшов до столиці. У 515 р. Анастасій знову просив миру. Але, уклавши перемир'я, він сам же його віроломно порушив і раптово напав на флот Віталіана. У цій морській битві заколотники були розбиті, а їх ватажок зник.

Незабаром після цієї перемоги в липні 518 р. Анастасій помер вночі під час страшної грози, що дало привід літописцям стверджувати, що імператор був убитий блискавкою.

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.