Анатанас Валіоніс

У 1974 році закінчив механічний факультет Каунаського політехнічного інституту за спеціальністю машинобудування. У 1990—1994 рр. він був студентом докторантури на факультеті журналістики та політології Варшавського університету. У 1994 р. здобув науковий ступінь доктора гуманітарних наук у галузі політології на основі дисертації під назвою Трансформація політичної системи Литви у 1988—1993 роках.

У 1974—1976 роках він працював майстром у компресорному відділенні Каунського м'ясокомбінату. У 1976—1980 роках він був начальником компресорного відділу м'ясокомбінату в Таураге.

З 1980 року був штатним працівником Комуністичної партії Литви. У 1980—1985 роках він був інспектором департаменту промисловості та транспорту райкому Комітету КП в м. Таураге, а з 1985 по 1990 рр. — інспектором департаменту сільського господарства та продовольчої промисловості ЦК Компартії Литви. У 1990 році був начальником департаменту планування та міжнародного співробітництва департаменту харчової промисловості Міністерства сільського господарства.

Входив до складу КПРС, Комуністичної партії Литви та Литовської демократичної партії праці. З 2002 року він належав до Нового Союзу, в 2004 році став його віце-президентом.

У 1994—2000 роках був послом Литви в Польщі. З 1996 по 2000 рік був литовським послом у Румунії та Болгарії. 9 листопада 2000 року він був призначений міністром закордонних справ в уряді Роландаса Паксаса. Він зберіг свою посаду у двох послідовних кабінетах, якими керував Альгірдас Бразаускас (2001—2006). У 2001—2002 роках він був головою Комітету міністрів Ради Європи. У 2004 році він був обраний до Сейму кандидатом від коаліції Литовської соціал-демократичної партії та Нового Союзу.

У січні 2005 року тижневик «Атгімімас» виявив, що політик став офіцером у запасі КДБ. За даними тижневика, його було переведено до резерву КДБ після обов'язкової військової служби в 1981 році, а через рік він брав участь у навчаннях, організованих КДБ. Антанас Валіоніс не спростував цю інформацію[3]..

У 2008 році пішов у відставку з парламентських виборів. 20 листопада 2008 року він став послом Литви в Латвії. 31 травня 2011 року він пішов у відставку[4] через дипломатичний скандал.

Залишився в Міністерстві закордонних справ як посол за спеціальними звинуваченнями[5].

• орден князя Ярослава Мудрого III ступеня (Україна, 2006) — за вагомий особистий внесок у розвиток міжнародного співробітництва, зміцнення авторитету та позитивного іміджу України у світі, популяризацію її історичних і сучасних надбань[6];