Анвар Фаткуллін

Анвар Асадуллович Фаткуллін народився 5 серпня 1922 року у селянській сім'ї у селі Буздяк Белебеївського кантона Башкирськой АРСР (нині — село Старий Буздяк Буздяцького району Башкортостана)[2]. По національності татарин. Де й закінчив школу, дев'ять класів[1]. Після закінчення школи поїхав у Бєлорєцьк, де став працювати і одночасно вступив на навчання до аероклубу[3].

Брав участь в боях на Калінінському, Воронезькому, Степовому, 2-му і 1-му Українському фронтах[2]. У 1943 році отримав звання молодшого лейтенанта[3]. 20 жовтня того ж року «за мужність проявлену при виконанні 50 успішних бойових вильотів» був нагороджений орденом «Червоного Прапора».

У 1944 році Анвар Фаткуллін отримав звання старший лейтенант[3] і був призначений заступником командира ескадрильї 140-го гвардійського штурмового авіаційного полку (8-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія, 1-й гвардійський штурмовий авіаційний корпус, 2-а повітряна армія, 1- й Український фронт)[1].

До січня 1945 старший лейтенант Анвар Фаткуллін виконав 148 успішних бойових вильотів[1]. За весь період бойових дій брав участь у 23 групових повітряних боях і при цьому знищив 8 літаків противника.

13 січня 1945 року група в складі чотирьох Іл-2, ведучий старший лейтенант Фаткуллін, при прориві лінії оборони супротивника на Кельцевському напрямку в районі Токарня, незважаючи на погані погодні умови, знижуючись до поприземного, по дорозі Халупки-Острув обстріляла до тридцяти возів і на станції Хенцини від прямого попадання скинутих бомб був підірваний один залізничний ешелон з паровозом, в ході якого були знищені і пошкоджені три автомашини з військами і вантажами, п'ять возів і розкидано. Також при цьому були частково знищені близько двадцяти солдатів і офіцерів супротивника[1][4].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року старшому лейтенанту Анвару Асадулловичу Фаткулліну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням медалі «Золота Зірка» і ордена Леніна.

Після закінчення війни Анвар Фаткуллін продовжував служити у Військово-повітряних силах. У 1950 році закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси. У 1956 році закінчив Центральні льотно-тактичні курси командирів авіаційних полків[1]. У 1973 році Фаткуллін пішов у запас у званні полковника[3]. Проживав і працював у Луцьку (Волинська область). Анвар Асадуллович Фаткуллін помер 21 грудня 1986 року.