Англосаксонські руни

Англосаксонські руни (давн-англ. rūna ᚱᚢᚾᚪ) руни, які використовувалися ранніми англосаксами як алфавіт у своїй писемності. Руни також відомі як Футорк (ᚠᚢᚦᚩᚱᚳ fuþorc), що походить від англосаксонських перших шести рун. Футорк розвинувся з 24 символів Старого Футарка. Оскільки руни, як вважають, вперше використовувалися у Фризії до англосаксонського заселення Британії, їх також називають англо-фризькими рунами.[1] Ймовірно, вони використовувалися з V століття, слугуючи методом письма для староанглійської та старофризької мови.

Ліва половина передньої панелі Скриньки Франка VII століття, що зображує німецьку легенду про Велюнда та містить загадку, написану англосаксонськими рунами.
Позолочена шпилька з диском із мідного сплаву з одинадцятьма рунами (ᚠᚢᚦᚩᚱᚳᚷᛚᚪᚫᛖ).
Діаграма, що показує 30 англосаксонських рун.
Інший варіан зображення рун.
Англосаксонський футорк (abecedarium anguliscum), представлений у Codex Sangallensis 878 (9 століття)

Вони поступово були витіснені в англосаксонській Англії староанглійським латинським алфавітом, запровадженим ірландськими місіонерами в VIII столітті. Руни Футорк припинили ширико використовувати в одинадцятому столітті.

Історія

Існують різні теорії про походження англосаксонського футорку. Одна з теорій припускає, що він був розроблений у Фризії, а звідти пізніше поширився до Великобританії. Інша стверджує, що руни вперше були завезені до Великобританії з материка, де вони потім змінились, а новий варіант поширився і в Фризії. Обидві теорії мають свої неточності, і остаточну відповідь можна отримати з подальших археологічних доказів.

Символи

Послідовність символів в рунах Футорк, а також звуки, які видають ці символи, можуть відрізнятися залежно від місця та часу. У зв'язку з цим автентичний та уніфікований список рун неможливий.

Перелік рун

Руна Назва Значення назви англійською Значення назви українською Транслітерація IPA
feh (feoh) wealth, cattle багатство, худоба f /f/, [v]
ur (ūr) aurochs тур u /u(ː)/
ðorn (þorn) thorn колючка þ /θ/, [ð]
os (ōs) heathen god[2] бог германо-скандинавського пантеону o /o(ː)/
rada (rād) riding їзда верхи r /r/
cen (cēn) torch факел c /k/, /kʲ/, /tʃ/
geofu (gyfu) gift подарунок g /ɡ/, [ɣ]
wyn (wynn) mirth веселощі w /w/
hægil (hægl) hail град h /h/, /x/, [ç]
næd (nēod) need (as in «plight») потреба (в скруті) n /n/
is (īs) ice лід i /i(ː)/
ᛡ/ᛄ gær (gēar) year рік j /j/
ih (īw) yew tree тисове дерево ï, ʒ /i(ː)/? /x/, [ç]
peord (peorð) (unknown) (невідомо) p /p/
ilcs (eolh) elk's? лось(?) x /ks/
ᛋ/ᚴ sygil (sigel) sun сонце s /s/, [z]
ti (Tīw) Tiw? Planet Mars?[3] Тюр (?) t /t/
berc (beorc) birch tree береза b /b/
eh (eh) steed кінь e /e(ː)/
mon (mann) man людина m /m/
lagu (lagu) body of water (lake) водойма (озеро) l /l/
ing (ing) Ing (Ingui-Frea)? Фрейр (?) ŋ /ŋg/, /ŋ/
oedil (ēðel) inherited land, native country успадкована земля, батьківщина œ /ø(ː)/
dæg (dæg) day день d /d/
ac (āc) oak tree дуб a /ɑ(ː)/
æsc (æsc) ash tree ясен æ /æ(ː)/
ear (ēar) grave soil? могильний ґрунт (?) ea /æ(ː)ɑ/
yr (ȳr) yewen bow? євеновий лук? (?) y /y(ː)/

Див. також

Примітки

  1. THE ANGLO-SAXON RUNES. arild-hauge.com.
  2. Page, Raymond Ian (1999). An introduction to English runes (вид. 2nd). Woodbridge: Boydell. с. 68..
  3. Osborn, Marijane (2010). Tiw as Mars in the Old English Rune Poem. University of California, Davis: ANQ: A Quarterly Journal of Short Articles, Notes and Reviews..
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.