Глухий зубний фрикативний

Voiceless denti-alveolar sibilant
s̻̪
s̄
θˢ̣

θ
Номер МФА	130
Кодування
HTML (decimal)	θ
Юнікод (hex)	U+03B8
X-SAMPA	T
Кіршенбаум	T
Брайль	Шаблон:Braille cell/core Шаблон:Braille cell/core
Image
Звучання
	джерело · допомога

Глухі зубні (дентальні) фрикативні — приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

Глухий зубний несибілянтний фрикативний

Глухий зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах (англійській, сучасній грецькій, іспанській, башкирській, туркменській). Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — θ, а відповідний символ X-SAMPA — T.

Властивості

Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.

Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.

Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
Албанська		thotë	[θɔtə]	'він каже'
Амамі		[θeda]		'сонце'
Англійська		thin	[θɪn]	'тонкий'	Див. Англійська фонетика
Арабська	Стандартна[1]	ثَانِيَة	[ˈθaːnija]	'секунда'	Графічне представлення — ث. Див. Арабська фонетика.
Арапахо		yoo3on	[jɔːθɔn]	'бджола'
Асирійська новоарамейська		[beθa]		'будинок'	Вживається здебільшого в діалектах Тьярі, Барварі, Телль-Кайфа, Батная, Алькуша; вимовляється як t в інших говорах.
Башкирська		уҫал	[uθɑɫ]	'сердитий'
Берта		[θɪ́ŋɑ̀]		'їсти'
Бірманська		သုံး/thon:'	[θòʊ̃]	'три'
Валійська		saith	[saiθ]	'сім'
Венеційська	Східні говірки	''ç'inque'	[ˈθiŋkwe]	'п'ять'	Відповідає /s/ в інших говірках.
Волайтта		'shiththa'	[ɕiθθa]	'квітка'
Гавасупай-валапай-явапай	Діалект гавасупай	[θerap]		'five'
	Діалект валапай	[θarap]
	Діалект явапай	[θerapi]
Галісійська	Більшість говірок[2]	''c'ero'	[ˈθɛɾʊ]	'нуль'	Зливається з /s/ у s у західних говірках.[2] Див. Галісійська фонетика
Ган		'nihthän'	[nihθɑn]	'я хочу'
Гвено		[riθo]		'око'
Гвічин		''th'ał'	[θaɬ]	'штани'
Емільяно-романьйольська[3]		'faza'	[ˈfaːθɐ]	'обличчя'
Іврит	Іракський діалект	עברית	[ʕibˈriːθ]	'іврит'	Див. Фонетика івриту
Іврит	Єменський діалект	עברית	[ʕivˈriːθ]	'іврит'	Див. Фонетика івриту
Іспанська	Кастильська[4]	'cazar'	[käˈθär]	'полювати'	Міжзубний. Див. Іспанська фонетика і Ceceo
Італійська	Тосканська[5]	'i capitani'	[iˌhäɸiˈθäːni]	'капітани'	Інтервокальний алофон звука /t/.[5] Див. Італійська фонетика і Тосканський придих
Кабільська		ṯafaṯ	[θafaθ]	'світло'
Каренські мови	Сьгав	[θø˧]		'три'
Карук		[jiθa]		'один'
Квама		[mɑ̄ˈθíl]		'сміятися'
Корнська		''eth''	[ɛθ]	'вісім'
Леонська		''c'eru'	[θeɾu]	'нуль'
Маса		[faθ]		'п'ять'
Нґен		[θar]		'чотири'
Нетхальп		[θar]		'чотири'
Новогрецька		θάλασσα	[ˈθalasa]	'море'	Див. Новогрецька фонетика
Сааніч		TÁŦES	[teθʔəs]	'вісім'
Сардинська	Нуорський діалект	'petha'	[pɛθa]	'м'ясо'
Сіу	Лакота	?	[ktũˈθa]	'чотири'
Сок-фокс		[nɛθwi]		'три'
Суахілі		thamini	[θɑmini]	'вартість'
Танакросс		''th'iit'	[θiːtʰ]	'жаринки'
Тода		உஇனபஒத	[wɨnboθ]	'дев'ять'
Туркменська		sekiz	[θekið]	'вісім'
Тутчоне	Північний ділект	''th'o'	[θo]	'pants'
Тутчоне	Південний діалект	''th'ü'	[θɨ]	'pants'
Харсусі		[θəroː]		'два'
Хлайська	Басадунь	[θsio]		'один'
Чжуанська		saw	[θaːu˨˦]	'мова'
Шоні		'nthwi'	[nθwɪ]	'три'

Глухий зубний сибілянтний фрикативний

Глухий зубний фрикативний сибілянт — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — s̪, а відповідний символ X-SAMPA — s_d.

Властивості

Властивості глухого зубного фрикативного сибілянта:

Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.

Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.

Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Це ламінальний приголосний — його вимовляють передньою частиною язика.[6]

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
Іспанська	Андалузька[6]	'casa'	[ˈkäs̻̪ä]	'будинок'	Присутній у діалектах ceceo. Див. Іспанська фонетика

Див. також

Глухий ясенний сибілянтний фрикативний

Примітки

Thelwall (1990:37)
Regueira (1996:119–120)
Fig. 11 La zeta bolognese (італ.)
Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
Hall (1944:75)
Dalbor (1980:9)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Thelwall (1990:37)

[regueira-2] Regueira (1996:119–120)

[3] Fig. 11 La zeta bolognese (італ.)

[4] Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)

[hall-5] Hall (1944:75)

[Dalbor-6] Dalbor (1980:9)