Глухий зубний фрикативний

Глухі зубні (дентальні) фрикативні приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

Глухий зубний несибілянтний фрикативний

θ
Номер МФА 130
Кодування
HTML (decimal) θ
Юнікод (hex) U+03B8
X-SAMPA T
Кіршенбаум T
Брайль

Шаблон:Braille cell/core

Шаблон:Braille cell/core
Звучання
джерело · допомога

Глухий зубний фрикативний  — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах (англійській, сучасній грецькій, іспанській, башкирській, туркменській). Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука θ, а відповідний символ X-SAMPA T.

Властивості

  • Місце твореннязубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
Албанськаthotë[θɔtə]'він каже'
Амамі[θeda]'сонце'
Англійськаthin[θɪn]'тонкий'Див. Англійська фонетика
АрабськаСтандартна[1]ثَانِيَة[ˈθaːnija] 'секунда'Графічне представлення ث. Див. Арабська фонетика.
Арапахоyoo3on[jɔːθɔn]'бджола'
Асирійська новоарамейська[beθa]'будинок'Вживається здебільшого в діалектах Тьярі, Барварі, Телль-Кайфа, Батная, Алькуша; вимовляється як t в інших говорах.
Башкирськауҫал[uθɑɫ]'сердитий'
Берта[θɪ́ŋɑ̀]'їсти'
Бірманськаသုံး/thon:'[θòʊ̃]'три'
Валійськаsaith[saiθ]'сім'
ВенеційськаСхідні говірки''ç'inque'[ˈθiŋkwe]'п'ять'Відповідає /s/ в інших говірках.
Волайтта'shiththa'[ɕiθθa]'квітка'
Гавасупай-валапай-явапайДіалект гавасупай[θerap]'five'
Діалект валапай[θarap]
Діалект явапай[θerapi]
ГалісійськаБільшість говірок[2]''c'ero'[ˈθɛɾʊ]'нуль'Зливається з /s/ у s у західних говірках.[2] Див. Галісійська фонетика
Ган'nihthän'[nihθɑn]'я хочу'
Гвено[riθo]'око'
Гвічин''th'ał'[θaɬ]'штани'
Емільяно-романьйольська[3]'faza'[ˈfaːθɐ]'обличчя'
ІвритІракський діалектעברית[ʕibˈriːθ]'іврит'Див. Фонетика івриту
Єменський діалект[ʕivˈriːθ]
ІспанськаКастильська[4]'cazar'[käˈθär]'полювати'Міжзубний. Див. Іспанська фонетика і Ceceo
ІталійськаТосканська[5]'i capitani'[iˌhäɸiˈθäːni]'капітани'Інтервокальний алофон звука /t/.[5] Див. Італійська фонетика і Тосканський придих
Кабільськаafa[θafaθ]'світло'
Каренські мовиСьгав[θø˧]'три'
Карук[jiθa]'один'
Квама[mɑ̄ˈθíl]'сміятися'
Корнська''eth''[ɛθ]'вісім'
Леонська''c'eru'[θeɾu]'нуль'
Маса[faθ]'п'ять'
Нґен[θar]'чотири'
Нетхальп[θar]'чотири'
Новогрецькаθάλασσα[ˈθalasa]'море'Див. Новогрецька фонетика
СаанічŦES[teθʔəs]'вісім'
СардинськаНуорський діалект'petha'[pɛθa]'м'ясо'
СіуЛакота?[ktũˈθa]'чотири'
Сок-фокс[nɛθwi]'три'
Суахіліthamini[θɑmini]'вартість'
Танакросс''th'iit'[θiːtʰ]'жаринки'
Тодаஉஇனபஒ[wɨnboθ]'дев'ять'
Туркменськаsekiz[θekið]'вісім'
ТутчонеПівнічний ділект''th'o'[θo]'pants'
Південний діалект''th'ü'[θɨ]
Харсусі[θəroː]'два'
ХлайськаБасадунь[θsio]'один'
Чжуанськаsaw[θaːu˨˦]'мова'
Шоні'nthwi'[nθwɪ]'три'

Глухий зубний сибілянтний фрикативний

Voiceless denti-alveolar sibilant
s̻̪
θˢ̣

Глухий зубний фрикативний сибілянт — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука , а відповідний символ X-SAMPA s_d.

Властивості

Властивості глухого зубного фрикативного сибілянта:

  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце твореннязубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
  • Це ламінальний приголосний — його вимовляють передньою частиною язика.[6]

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
ІспанськаАндалузька[6]'casa'[ˈkäs̻̪ä]'будинок'Присутній у діалектах ceceo. Див. Іспанська фонетика

Див. також

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.