Андалузит

Андалузи́т — від назви іспанської області Андалузія) — мінерал підкласу силікатів, ортосилікат алюмінію острівної будови).

Андалузит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Al₂SiO₅[2]
Клас мінералу силікати
Nickel-Strunz 10 9.AF.10[3]
Dana 8 52.2.2b.1
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія[4]
Твердість 7,5
Блиск скляний
Колір риси білий
Густина 3,15 ± 0,03 г/см³
Інші характеристики
Названо на честь Андалусія[5]
 Андалузит у Вікісховищі

Вперше був знайдений в 1798 році в Андалузії (Іспанія), через що і отримав свою назву.

Загальний опис

Хімічний склад Al2O[SiO4]. Утворює стовпчасто-призматичні кристали та зернисті або променисті агрегати. Містить (%): Al2О3 — 63,2; SiO2 — 36,8. Домішки: Fe3+, Ti, Mg, Fe2+,Са та ін.

Сингонія ромбічна.

Густина 3,14-3,22.

Твердість 7,0-7,5.

Кристали витягнуті по осі, призматичні, ізометричні. Важливий мінерал контактово-метаморфічних утворень.

Колір сірий, рожевий, іноді зеленуватий, рідко фіалковий.

Блиск скляний.

Андалузит застосовується в промисловості порцеляновій та вогнетривів, а також в електрометалургії.

Прозорий андалузит вживається як дорогоцінний камінь.

Різновиди андалузиту: віридин та хіастоліт.

Андалузит марганцевий — відміна андалузиту червоного кольору, яка містить до 7 % Mn2O3 і до 5 % Fe2O3.

Родовища

Найбільше родовище андалузиту Уайт-Маунтін (США, штат Каліфорнія). Прозорі різновиди андалузиту зустрічаються в Індії, Шрі-Ланці, Бразилії, Танзанії, Іспанії та ін. країнах. Світові запаси Андалузит оцінюються в 175 млн т. Використовують як вогне- та кислототривкий матеріал, прозорий андалузит — дорогоцінний камінь. Від назви провінції Андалузії в Іспанії.

В Україні (Олевський район Житомирської області), у Казахстані (Семіз-Бугу), Каліфорнії (Вайт-Маунтен).

Переробка

Найпростіший спосіб збагачення андалузиту — важкосередо-вищна сепарація. Такий спосіб збагачення може бути використаний для матеріалу крупніше 0,5 мм. Більш тонкий андалузит збагачу-ється важкосередовищною сепарацією і флотацією. Для первинних андалузитових руд застосовується схема з використанням важко-середовищної сепарації. Відповідно з технологічною схемою руду дроблять у валковій дробарці і направляють на мокре грохочення. Підрешітний продукт (шлами) скидають у відвал, а надрешітний промивають у барабанному грохоті для відділення крупного класу +25 мм, який видаляється у відвал. Клас –25 мм знешламлюється в гідроциклонах, злив яких (шлами крупністю 0 — 0,5 мм) також ски-дається у відвал. Знешламлений матеріал після відтирки і грохо-чення для остаточного відділення шламів збагачується в дві стадії у важкосередовищних гідроциклонах. При флотаційному збагаченні застосовуються реагенти: збирачі — олеїнова кислота (рН 9), нафтенові масла та ін., депресор — рідке скло; при відділенні андалузиту від кварцу флотація проводиться в кислому середовищі.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. mineralienatlas.de
  5. Delamétherie J. Sur une pierre de l'andalousie // Journal de Physique, de Chimie, d'Histoire Naturelle et des Arts — Paris: 1798. — Vol. 46. — P. 386–387. — ISSN 1770-6483; 2419-0691

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.