Андерс Адольф Ретціус

Андерс Адольф Ретціус (Anders-Adolph Retzius, 13 жовтня 1796, Лунд — 18 квітня 1860, Стокгольм) — шведський анатом і натураліст, професор анатомії і керівник Каролінського інституту в Стокгольмі. Син шведського натураліста Андерса Яхана Ретціуса, батько Густава Ретціуса. Був одружений двічі.

Андерс Адольф Ретціус
Народився 13 жовтня 1796(1796-10-13)[1][2][…]
Lunds Cathedral Assemblyd, Швеція[3]
Помер 18 квітня 1860(1860-04-18)[1][2][…] (63 роки)
Kungsholms parishd, Швеція[4][1]
Поховання
Північний цвинтар (Стокгольм)[5][6] : 
Країна  Швеція
Діяльність біолог, антрополог, викладач університету, анатом
Alma mater Лундський університет і Копенгагенський університет
Галузь анатомія і етнографія
Заклад Каролінський Інститут
Відомі учні Carl Wahlbomd
Членство Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Королівське фізіографічне товариство в Лундіd, Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd, Royal Swedish Academy of War Sciencesd і Прусська академія наук
Батько Андерс Яхан Ретціус
Брати, сестри Magnus Kristian Retziusd
Діти Gustaf Retziusd
 Андерс Адольф Ретціус у Вікісховищі

Біографія

1812 року він вступив до Лундського університету, де вивчав медицину, поєднуючи це із навчанням в Копенгагені. А вже 1818 року Ретціус отримав ліцензію доктора медицини. 1824 року, завдяки своїй дружбі з Єнсом Якобом Берцеліусом, він був призначений тимчасовим професором анатомії Каролінського інституту, якому згодом присвятив частину життя. 1830 року Ретціуса було призначено тимчасовим керівником інституту, а в 1840 він отримав вже постійну посаду професора і керівника .

Протягом наступних десятиліть Ретціус зробив багато анатомічних відкриттів. Одним із них було дослідження тонких частин зубів, черепа, м'язів і нервової системи.

Він також був антропологом, який займався дослідженням людського черепа. На основі своїх спостережень він запровадив доліхо- і брахікефальну класифікацію. Йому приписують визначення черепного індексу, який являє собою відношення ширини до довжини голови.

Ретціус був полігеністом. Він вивчав черепи різних рас, оскільки вважав, що вони були настільки відмінні один від одного, що, вірогідно, кожен мав власне походження.[7] Вчений також працював над роботами про шкідливий вплив алкоголю на організм людини в рамках боротьби проти пияцтва, яка на той час мала значний вплив на шведське суспільство.

1826 року його було обрано членом Шведської королівської академії наук.

Шведське товариство антропології та географії нагородило Андерса Ретціуса золотою медаллю, як провідного світового вченого у сфері Економічної та соціальної географії. 2015 року товариство вирішило, що присуджувати медаль імені Ретціуса недоцільно, зважаючи на його внесок у френологію.[8]

Поховано Андерса Ретціуса на Північному цвинтарі у Стокгольмі.[9]

Галерея
  • Бюст на території Шведської королівської академії наук
  • Могила Андреса Ретціуса на Північному цвинтарі в Стокгольмі

Примітки
  1. Anders A Retzius — 1917.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Lunds domkyrkoförsamlings kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/LLA/13254/C I/4 (1773-1799), bildid: C0067252_00296, sida 564
  4. Kungsholms kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0011/F I/6 (1859-1862), bildid: 00026743_00022, sida 35
  5. http://norrabegravningsplatsen.se/kandisarna/ — Norra begravningsplatsen.se.
  6. Retzius, A. — Svenska gravar.
  7. Peter Rowley-Conwy, From Genesis to Prehistory: The Archaeological Three Age System and its Contested Reception in Denmark, Britain, and Ireland, 2007, p. 120
  8. af Kleen, Björn (7 March 2015). Stopp för medalj till rasforskarens minne. Dagens Nyheter (Stockholm).
  9. Åstrand, Göran; Aunver, Kristjan (1999). Här vilar berömda svenskar: uppslagsbok och guide. Bromma: Ordalaget. ISBN 91-89086-02-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.