Анджей Кендзьор

Анджей Кендзьор (нар. 7 листопада 1851(18511107), Топорув — 17 січня 1938, Краків ) — польський політик, міністр, активіст польської народної партії «Пяст», почесний доктор Варшавського технологічного університету.

Анджей Кендзьор
Народився 7 листопада 1851(1851-11-07)
Топорув, Ґміна Цмоляс, Кольбушовський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Помер 17 січня 1938(1938-01-17) (86 років)
Краків, Польська Республіка
Національність поляк
Діяльність політик
Alma mater Віденський університет
Галузь Міністр громадських робіт
Заклад Національний університет «Львівська політехніка»
Посада посол до Галицького сейму і член Палати Цислейтаніїd
Нагороди
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест (з зіркою)
 Анджей Кендзьор у Вікісховищі

Біографія

Народився 7 листопада 1851 року в селі Топорув (Гміна Цмоляс Кольбушовського повіту Підкарпатського воєводства, Польща). Закінчив навчання в Тарнові, а також у Віденському технічному університеті. З 1879 р. працював у Національному меліоративному управлінні у Львові. У 1882 році став його керівником, а у 1892 році — директором. Під його керівництвом було розроблено широке науково-технічне співробітництво у галузі проектування водосховищ і каналів, організовувалися дренажні роботи, водні компаній, регулювання річок, будівництво трубопроводів, будівництво водопровідних і каналізаційних систем, боліт, зрошення землі боліт, сучасні закрите та відкрите рибальство[1]. В 1915 році під час війни засипало всі будівельні роботи і дренаж, тому офіс був евакуйований до Відня.

У 1900 році А. Кендзьор став технічним делегатом Національного управління Галицької річкової комісії. У 1911 році він був обраний у Приватизацію Рейхстагу (австрійський парламент Австро-Угорщини)[2].

У 1918 році був обраний президентом польського парламентського рейхстагу, але не прийняв цієї позиції. Наприкінці жовтня 1918 року приєднався до Польської ліквідаційної комісії у Кракові[3]. Ініціював будівництво річкового каналу Вісла-Одра-Дністер. Очолював відділ громадських робіт Польської ліквідаційної комісії у 1918 році.

З 28 червня 1922 року — голова Тимчасового органу самоврядування у Львові.

У 1919—1922 роках, був членом парламенту, а також сенатором у 1922—1927 роках. Він був нагороджений орденом Polonia Restituta із зіркою, а також багато відзнак австрійських, російських і німецьких. У 1925 році Варшавський технологічний університет та університет у Львіві дали йому почесні докторські ступені і почесне членство в національному університеті «Львівська політехніка»[1][4]. Був членом економічної асоціації та Товариства сільськогосподарських наук.

Помер Анджей Кендзьор 17 січня 1938 року в Кракові. Був похований у Мелеці[5][6].

Членство
  • Редакція журналу «Технічний журнал» у Львові
  • Член Державної сільськогосподарської ради
  • Член Апеляційної ради Австрійського президента Ради міністрів
  • Член економічної асоціації та Товариства сільськогосподарських наук

Посади
  • З 1879 р. — співробітник Національного меліоративного управління у Львові;
  • 1882 р. — голова Національного меліоративного управління у Львові;
  • 1892 р. — директор Національного меліоративного управління у Львові;
  • 1900—1915 рр. — технічний делегат Національного департаменту до Комісії річки Галичини;
  • У 1911 р. — член Державної ради Австрії;
  • 1918 р. — голова відділу громадських робіт Польської ліквідаційної комісії;
  • 1918 та 1919—1920 рр. — міністр громадських робіт у урядах: Єдржей Морачевський та Леопольд Скальський;
  • 1919—1922 рр. — член законодавчого сейму Республіки Польща;
  • 1922—1927 рр. — сенатор з Львівської округи;
  • З 28 червня 1922 р. — голова Тимчасового департаменту місцевого самоврядування у Львові.

Нагороди та відзнаки
  • Командирський хрест з зіркою ордена відродження Польщі (1928 р.)[7][8]
  • Командирський Хрест з зіркою ордена Френца Йосифа (1915 р., Австрія)[9][10]
  • 1925 р. Докторський ступінь з відзнакою Варшавського технологічного університету
  • 1925 р. Докторський ступінь з відзнакою Львівської політехніки

Вибрана публікація

«Про постійний захист Віслинської долини та її приток від повені»

Примітки
  1. Ulmer, Andrzej (2000). Doktorzy Honoris Causa Politechniki Warszawskiej (Польска). Warszawa: Oficyna Wydawnicza Politechniki Warszawskiej. с. s. 22–24.
  2. Andrzej Kędzior. www.ipsb.nina.gov.pl (пол.). Процитовано 5 листопада 2021.
  3. Rok 1918 we wspomnieniach mężów stanu, polityków i wojskowych (Польска). Warszawa. 1987. с. s. 32.
  4. Lista doktorów honoris causa Politechniki Warszawskiej. pw.edu.pl. (Польська). Процитовано 7 січня 2022.
  5. Rossowski, Stanisław (1861-1940) Red (25 січня 1938). Gazeta Lwowska. 1938, nr 18. Процитовано 5 листопада 2021.
  6. Pogrzeb śp. A. Kędziora. „Gazeta Lwowska” (Польска) (№18). 25 січня 1938. с. 3. Процитовано 8 січня 2022.
  7. Szarota, Marceli Red (11 листопада 1928). Gazeta Lwowska. 1928, nr 260. Drukarnia Polska we Lwowie. Процитовано 5 листопада 2021.
  8. Odznaczenie orderem „Polonia Restituta”. „Gazeta Lwowska” (Польска) (260). 11 листопада 1928. с. 8. Процитовано 8 січня 2022.
  9. ÖNB-ALEX - Staatshandbuch. alex.onb.ac.at. Процитовано 5 листопада 2021.
  10. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie (Німецька). Відень. 1818. с. 163.

Бібліографія
  • Kto był kim w II Rzeczypospolitej, pod red. prof. Jacka. M. Majchrowskiego, Warszawa 1994, wyd I.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.