Андигена блакитна

Андигена блакитна[2] (Andigena hypoglauca) — вид дятлоподібних птахів родини туканових (Ramphastidae).

?
Андигена блакитна

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Туканові (Ramphastidae)
Рід: Андигена (Andigena)
Вид: Андигена блакитна
Andigena hypoglauca
(Gould, 1833)

Ареал поширення виду
Синоніми
* Pteroglossus hypoglaucus
Посилання
Вікісховище: Andigena hypoglauca
Віківиди: Andigena hypoglauca
ITIS: 554298
МСОП: 22682055
NCBI: 91761

Поширення

Вид поширений в Андах на півдні Колумбії, в Еквадорі та Перу. Мешкає у гірських вологих лісах. Трапляється на висотах 2000-3600 м над рівнем моря.

Опис

Птах середнього розміру завдовжки до 46 см. Дзьоб має довжину від 8,9 до 10,2 см, знизу жовтий біля основи й чорний до кінчика, зверху жовтий біля основи, відокремлений тонкою чорною смужкою від решти, яка є червоною. Верхівка голови та потилиця до боків голови чорні. Навколо очне кільце бірюзове. Задня і передня частина крил оливково-коричневі. Надхвістя жовте. Чорнуватий хвіст з коричневим кінчиком. Має сіро-синій комір, живіт і груди. Підхвістя червоне.

Спосіб життя

Харчується плодами і насінням. Також споживає комах, інших безхребетних і деяких дрібних хребетних. Гніздиться в порожнині дерева. Самиця відкладає два-чотири яйця, які інкубує протягом 16 днів по черзі із самцем.

Підвиди

Таксон включає два підвиди[3]

  • A. h. hypoglauca (Gould, 1833) — від центральної Колумбії до східного Еквадору.
  • A. h. lateralis Chapman, 1923 — у східному Еквадорі та центральній частині Перу.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Andigena hypoglauca: інформація на сайті МСОП(версія 2021.2) (англ.) 26 вересня 2021
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. IOC World Bird List 6.4. IOC World Bird List Datasets. doi:10.14344/ioc.ml.6.4. Проігноровано невідомий параметр |doi-access= (довідка)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.