Андреас Огріс

Андреас Огріс (нім. Andreas Ogris, нар. 7 жовтня 1964, Відень) — австрійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Футболіст року в Австрії (1990).

Андреас Огріс
Особисті дані
Народження 7 жовтня 1964(1964-10-07) (57 років)
  Відень, Австрія
Зріст 176 см
Громадянство  Австрія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1983–1997 «Аустрія» (Відень) 276 (99)
1985–1986 →  «Адміра-Ваккер» 28 (5)
1990–1991 →  «Еспаньйол» 29 (4)
1992 →  ЛАСК (Лінц) 15 (3)
1997–1998 «Адміра-Ваккер» 13 (2)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1983 Австрія U-20  ? (?)
1986–1997 Австрія 63 (11)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2001–2002 «Зіммерингер СК»
2002–2004 ПСВ (Відень)
2004–2005 «Швадорф»
2005–2006 «Зіммерингер СК»
2008–2010 «Флорідсдорфер»
2012–2014 «Аустрія U-18» (Відень)
2014–2019 «Аустрія II» (Відень)
2015 «Аустрія» (Відень)(в. о.)
2021– «Аустрія» (Відень)(скаут)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Майже усю кар'єру провів виступаючи за «Аустрію» (Відень), з якою став п'ятиразовим чемпіон Австрії та триразовим володарем Кубка Австрії. Також виступав за національну збірну Австрії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1990 року.

Клубна кар'єра

Вихованець клубу «Флорідсдорфер», з якого потрапив до «Аустрії» (Відень). За першу команду віденців дебютував 11 вересня 1983 року в матчі Бундесліги проти ЛАСКа (Лінц), вийшовши на заміну на 76 хвилині замість Тоні Польстера[1]. З командою він у тому і наступному сезоні став чемпіоном Австрії, але основним гравцем не був, зігравши лише по 2 гри у чемпіонаті, тому у 1985 році Андреас був відданий в оренду на сезон до клубу «Адміра-Ваккер», повернувшись з якої став одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,44 гола за гру першості і 1990 року виборов Кубок Австрії та був визнаний гравцем року в Австрії.

Після вдалого виступу на чемпіонаті світу влітку 1990 року Огріс був проданий за рекордну на той час суму в 40 мільйонів шилінгів у іспанський «Еспаньйол», де провів наступний сезон[2]. Спочатку іспанці заплатили 12 мільйонів, а влітку 1991 року мали переказати ще 28 мільйонів шилінгів, втім барселонський клуб не зміг зібрати другий внесок, і Огріс повернувся до «Аустрії»[3].

Цього разу Огріс відіграв за віденську команду ще сім сезонів своєї ігрової кар'єри (з невеликою перервою а оренду в ЛАСК (Лінц) у другій половині 1992 року) і за цей час додав до переліку своїх трофеїв ще три титули чемпіона Австрії та двічі ставав переможцем Кубка Австрії.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Адміра-Ваккер», за яку виступав протягом сезону 1997/98 років.

Виступи за збірні

У складі збірної Австрії до 20 років брав участь у молодіжному чемпіонаті світу 1983 року, де зіграв у всіх трьох іграх, а Австрія посіла останнє місце у групі, не забивши жодного гола.

15 жовтня 1986 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Австрії в матчі кваліфікації на Євро-1988 проти Албанії (3:0), забивши в ній і свій перший гол[4].

Огріс (праворуч) як тренер «Аустрії ІІ» разом з гравцем Нільсом Ганом. 2018 рік.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1990 року в Італії[5], зігравши у всіх 3 іграх — з Італією (0:1)[6], Чехословаччиною (0:1)[7] і США (2:1)[8] і забив в останній з них гол, але австрійці не змогли вийти з групи.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у її формі 63 матчі, забивши 11 голів[9] і з листопада 1999 і до кінця 1992 року був капітаном збірної.

Кар'єра тренера

Після завершення кар'єри гравця він працював тренером у нижчолігових командах «Зіммерингер СК», ПСВ (Відень), «Швадорф» та «Флорідсдорфер».

Згодом Огріс повернувся до рідної «Аустрії» (Відень), де спочатку працював у академії з командою U-18, а з 21 лютого 2014 року Огріс тренував резервну команду[10]. Після поразки першої команди в матчі від «Ріда» Огріс тимчасово замінив звільненого Геральда Баумгартнера[11]. Свій перший матч на чолі «Аустрії» Огріс програв з рахунком 1:3 «Ред Булл»[12] і загалом до кінця сезону керував командою у 14 іграх (4 перемоги, 5 нічиїх, 5 поразок, різниця голів 15:17). Після приходу в клуб нового тренера Торстена Фінка Огріс повернувся до роботи з резервною командою[13], звідки був звільнений у березні 2019 року.

З серпня 2021 року став працювати у «Аустрії» скаутом[14].

Титули і досягнення

Командні
«Аустрія» (Відень): 1983/84, 1984/85, 1990/91, 1991/92, 1992/93
«Аустрія» (Відень): 1989/90, 1991/92, 1993/94
«Аустрія» (Відень): 1990, 1993, 1994

Особисті

Особисте життя

Його брат Ернст Огріс (1967—2017) також був професійним футболістом і виступав за «Аустрію» та збірну Австрії.

Примітки
  1. Austria Wien Archiv - Die Online Statistik. www.austria-archiv.at. Процитовано 7 січня 2022.
  2. Андреас Огріс на сайті BDFutbol.com (англ.)
  3. Austria Wien Archiv - Die Online Statistik. www.austria-archiv.at. Процитовано 7 січня 2022.
  4. Austria vs Albania, 15 October 1986, Euro 1988 Qualifying. eu-football.info (англ.). Процитовано 6 січня 2022.
  5. 1990 FIFA World Cup Italy ™ - Austria - Overview - FIFA.com. web.archive.org. 27 грудня 2013. Процитовано 6 січня 2022.
  6. Italy vs Austria, 9 June 1990, World Cup. eu-football.info (англ.). Процитовано 6 січня 2022.
  7. Austria vs Czecho-Slovakia, 15 June 1990, World Cup. eu-football.info (англ.). Процитовано 6 січня 2022.
  8. United States vs Austria, 19 June 1990, World Cup. eu-football.info (англ.). Процитовано 6 січня 2022.
  9. Austria - Record International Players. www.rsssf.com. Процитовано 6 січня 2022.
  10. Andreas Ogris übernimmt Austria-Amateure. www.oe24.at (нім.). 21 лютого 2014. Процитовано 7 січня 2022.
  11. Austria feuert Baumgartner, Ogris übernimmt. www.oe24.at (нім.). 22 березня 2015. Процитовано 7 січня 2022.
  12. Meister Salzburg schlägt Austria klar 3:1. www.oe24.at (нім.). 4 квітня 2015. Процитовано 7 січня 2022.
  13. Austria: So lief 1. Training unter Fink. www.oe24.at (нім.). 22 червня 2015. Процитовано 7 січня 2022.
  14. Andreas Ogris kehrt als Scout zur Austria zurück. vienna.at. 30 серпня 2021. Процитовано 7 січня 2022.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.