Андреа Агостінеллі

Народився 20 квітня 1957 року в місті Анкона. Вихованець футбольної школи клубу «Лаціо»[2]. Дебютував в Серії А 19 жовтня 1975 року в матчі проти «Перуджі» (0:2). У наступні сезони він був дублером Лучано Ре Чекконі і став основним гравцем лише 1977 року після смерті останнього[2]. Всього за «орлів» провів чотири сезони, взявши участь у 75 матчах чемпіонату.

В 1979 році перейшов на правах оренди в «Наполі»[3], проте на поле виходив вкрай рідко, зігравши лише 9 матчів у Серії А, крім того був залучений до розслідування по договірним матчам, хоча і був виправданий[4].

Після повернення в «Лаціо» Агостінеллі повторно був відданий в оренду, на цей раз в «Пістоєзе», яке саме вийшло до Серії А[5]. У Тоскані Андреа відразу став основним гравцем, зігравши 27 матчів в чемпіонаті, але команда закінчила сезон на останньому місці і покинула елітний дивізіон.

В жовтні 1981 року Агостінеллі став гравцем клубу з Серії C1 «Модена», яка купила гравця за 300 мільйонів лір[6]. Проте у новій команді півзахисник провів лише один рік і у жовтні 1982 рок перейшов до «Аталанти», з якою провів два сезони в Серії Б і один в Серії А.

У 1985 році Андреа перейшов у «Авелліно» з Серії А[7], а у жовтні 1986 року, після того, як провів свої останні дві гри у вищому дивізіоні Італії на початку сезону 1986/87, Агостінеллі на правах оренди став гравцем «Лечче» з Серії В[8]. Граючи як основний гравцець Агостінеллі допоміг клубу вийти в плей-оф за право виступу в Серії А, проте там його клуб поступився «Чезені». У жовтні 1987 року, також на правах оренди, Андреа перейшов у «Дженоа» з Серії B[9], зігравши у 18 матчах.

Згодом з 1988 по 1990 рік грав два сезони за «Мантову» в Серії С1. Завершив професійну ігрову кар'єру 1992 року у клубі «Лодіджані» з Серії С2, з якою виграв просування до Серії С1 в 1991 році.

За свою кар'єру він провів 172 матчів і 3 голи в Серії А і 112 матчів і 2 голи в Серії Б.

Протягом 1976—1978 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, разом з якою став чвертьфіналістом молодіжного Євро-1978[10]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1992 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Лодіджані».

В 1994 році розпочав самостійну тренерську кар'єру, очоливши клуб Серії D «Латина»[11]. У наступному сезоні переходить до «Астреї» з Серії С2, з якою вилетів до Серії D, але повернувся назад до Серії C2 в наступному році[12], а також виграв аматорський Кубок Італії[13].

У сезоні 1997/98 тренував «Мантову» з Серії С2, а в наступному сезоні очолив «Пістоєзе», яке вивів з Серії С1 в Серію В[14], після чого зберіг прописку команді в Серії В сезону 1999/00.

У 2000 році Агостінеллі очолив «Тернану» з Серії B[15], але був звільнений в листопаді 2001 року[16] через невдалий старт свого другого сезону в клубі[17].

У сезоні 2002/03 Агостінеллі дебютував в Серії А в статусі тренера, керуючи «П'яченцою». Проте результати команди були низькими (3 перемоги в 19 турах), тому в лютому 2003 року після домашньої поразки 1:4 від «Брешії» Агостінеллі був звільнений[18].

Влітку 2003 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі Серії В «Наполі», проте вже в листопаді того ж року був звільнений[19]. Після цього з грудня 2004 по квітень очолював інший клуб другого дивізіону «Кротоне»[20], проте також у клубі надовго не затримався.

У лютому 2006 року Агостінеллі замінює Вітторіо Руссо біля керма клубу «Трієстина»[21], який врятував від вильоту з Серії В, але в лютому 2007 року був звільнений з команди[22].

У сезоні 2007/08 років тренував клуб «Салернітана» в Серії С1[23]. Команда була в лідерах своєї групи чемпіонату[13], але ряд поганих результатів і погіршення відносин з президентством привели до звільнення Андреа, яке відбулося 3 лютого 2008 року[24].

Після двох років бездіяльності, 2 грудня 2010 року Агостінеллі став головним тренером «Портогруаро»[25], проте не врятував венеційську команду від вильоту з Серії Б, після чого покинув клуб.

У квітні 2013 року очолив «Варезе» з Серії Б[26], але не зміг пробитись з клубом в плей-оф за право виступу в Серії А і в кінці сезону пішов у відставку[27].

У вересні 2015 року був прийнятий на роботу в клуб «Потенца» з Серії D, зайнявши посаду технічного директора.

28 грудня 2015 року він був призначений новим головним тренером однієї з команд столиці Албанії, Тирани «Партизані», з якою він підписав контракт до кінця сезону[28]. В наступному сезоні він був найнятий чемпіонами Албанії клубом «Скендербеу», але вже 3 січня 2017 року був звільнений. На той момент він з командою займав третє місце в турнірній таблиці, будучи всього на чотири очки позаду лідерів «Кукесі».

• Андреа Агостінеллі на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Тренерська статистика на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Профіль на сайті tuttocalciatori.net (італ.)
• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)