Андреа Орканья
Андреа ді Чоне (італ. Andrea di Cione di Arcangelo), званий Орка́нья (італ. Orcagna) (видозмінене Архангел) (1308 - 25 серпня 1368) - флорентійський художник, скульптор, архітектор, золотар, поет доби середньовіччя.[2]
| Андреа ді Чоне | ||||
|---|---|---|---|---|
| Andrea di Cione, Andrea Orcagna | ||||
 |
||||
| Мадонна з немовлям, ангелами, святими. 1345/50. Музей мистецтва. Сент-Луїс | ||||
| При народженні | Andrea di Cione di Arcangelo | |||
| Народження |
1308 Флоренція | |||
| Смерть | 25 серпня 1368 | |||
| Флоренція | ||||
| Національність | італієць | |||
| Країна | Флоренція | |||
| Діяльність | художник, скульптор, архітектор, поет | |||
| Напрямок | Готика | |||
| Вчитель | Андреа Пізано і Джотто | |||
| Твори | Вівтарі, сакральний живопис | |||
| Брати, сестри | • Якопо ді Чоне[1], Нардо ді Чоне[1] і Маттео ді Чоне | |||
|
| ||||
 Андреа Орканья у Вікісховищі | ||||
Біографія
Основи ремесла здобував у майстерні батька золотаря Чіоне і художній майстерні разом з братами Якопо ді Чоне, Нардо ді Чоне, Маттео ді Чоне[3]. Родинна майстерня ді Чоне вийшла на перші ролі у Флоренції після епідемії чуми 1348 року. Згодом був пов'язаний з майстернями Андреа Пізано та Джо́тто ді Бондо́не. Одним з його визначних творів вважають вівтар-поліптик "Христос на троні з святими" для каплиці Строззі у флорентійському костелі Santa Maria Novella (1357). Був майстром мулярів при будівництві костелу Орсанмікеле у Флоренції, де у бічній наві зберігся табернакль його авторства. Був членом найпрестижнішого з семи цехів Флоренції Arte dei Medici e Speziali, куди належали лікарі, фармацевти і малярі. Ймовірно, задля можливості вести будівельні роботи вступив 1352 до цеху каменярів і столярів.
Андреа брав участь у будівництві флорентійського собору Санта-Марія-дель-Фйоре, два роки майстром мулярів на будівництві катедри в Орв'єто[4], де виконав мозаїки на фасаді (1359-1360)). Вважають, що він виконав у Флоренції фрески на хорах костелу Santa Maria Novella, розп'яття у базиліці св. Духа (італ. Santo Spirito)[5], частини Тріумфу смерті в базиліці Санта-Кроче.
Лоджію деї Ланці (італ. Loggia della Signoria) часом називають Лоджія Оркагні (італ. Loggia Orcagni), хоча дослідження показали, що будівництво вів його однофамілець Бенчі ді Чоне.
Джерела
- Gert Kreytenberg: Orcagna (Andrea di Cione). Ein universeller Künstler der Gotik in Florenz Philipp von Zabern Verlag, Mainz, München 2000 - ISBN 3-8053-2693-9.
- Luisa Marcucci: ANDREA di Cione Arcagnuolo. In: Alberto M. Ghisalberti (Hrsg.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). Band 3 (Ammirato–Arcoleo), Istituto della Enciclopedia Italiana, Rom 1961 (italienisch).
- Orcagna. In: Ulrich Thieme, Felix Becker u. a.: Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Band 26, E. A. Seemann, Leipzig 1932.
- Giorgio Vasari: Vita di D’Andrea di Cione Orcagna. in Vasari: Le vite dei più eccellenti pittori, scultori e architetti. Newton Compton Editori, Rom 2010, ISBN 978-88-541-1425-8, S. 212 ff.