Андре Діррелл

Андре Діррелл (англ. Andre Dirrell; нар. 7 вересня 1983, Флінт, Мічиган, США) — американський боксер-професіонал, бронзовий призер олімпійських ігор 2004 року. Виступає в другій середній вазі. Старший брат чемпіона світу з боксу Ентоні Діррелла.

Андре Діррелл
Загальна інформація
Повне ім'я Андре Діррелл
(англ. Andre Dirrell)
Прізвисько Воскреслий
(англ. The Resurrected)
Громадянство  США
Народився 7 вересня 1983(1983-09-07) (38 років)
Флінт, Мічиган, США
Вагова категорія Друга середня
Стійка Ортодокс
Зріст 185 см.
Розмах рук 191 см.
Професіональна кар'єра
Перший бій 27 січня 2005
Останній бій 21 грудня 2019
Боїв 30
Перемог 27
Перемог нокаутом 16
Поразок 3
Нічиїх 0
Спортивні медалі
Представник  США
Бокс
Бронза Афіни 2004 Середня

Аматорська кар'єра

Андре Діррелл і його молодший брат Ентоні почали займатися боксом коли навчалися у початковій школі у своєму рідному місті Флінт, Мічиган. Братів тренував їхній дідо Леон Лоусон-старший.

Андре зумів стати чемпіоном Америки у 2003 році в середній вазі. Також взяв участь в панамериканських іграх 2003 року:

  • Програв Йорданісу Деспаню (Куба) 20-21

Він кваліфікувався на Олімпійські ігри 2004 року після перемоги на Першому американському кваліфікаційному турнірі, що проходив у Тіхуані.

На Олімпійських іграх зумів стати бронзовим призером у середній ваговій категорії:

Рекорд Діррела на аматорському ринзі 210–26.

Професійна кар'єра

Після вдалої любительської кар'єри Діррелл прийняв рішення перейти у професіонали, виступаючи у другій середній вазі. Його дебют відбувся 27 січня 2005 року, нокаутувавши Карлоса Джонсона. Перший регіональний титул (WBO—NABO) він здобув 1 листопада 2008 року, здолавши Віктора Оганова.

Участь у Super Six World Boxing Classic

Андре Діррелл був одним із шести боксерів, який взяв участі у турнірі, організованому Shotime, Super Six World Boxing Classic. Окрім нього там змагалися: Артур Абрахам, Карл Фроч, Міккель Кесселер, Андре Ворд та Джермейн Тейлор.

Першим суперником американця на груповому етапі став британець Карл Фроч. Бій відбувся у Великій Британії у місті Ноттінгем. На кону стояв титул чемпіона WBC, що на момент бою належав Фрочу. Поєдинок пройшов усю дистанцію та завершився перемогою Фроча спірним рішенням суддів. У двох суддів був рахунок 115-112 на користь Фроча, у ще одного 114-113 на користь Діррелла. Таким чином американець зазнав першої поразки у кар'єрі.

Діррелл продовжив змагитися у турнірі та зустрівся із непереможним боксером Артуром Абрахамом у наступному поєдинку. Спершу їхня зустріч мала відбутися 6 березня у Каліфорнії, але через травму Діррелла бій було перенесено на 27 березня у рідний штат американця Мічиган. Сам бій пройшов із перевагою американця у першій половині. У 4 раунді він відправив суперника у нокдаун. Після 10 раунду він впевнено лідирував на записках суддів 97-92, 98-91, та 97-92. Абрахам намагався перехопити ініціативу, але в 11 рауді він завдав удару по голові Діррелла, який послизнувся та падав. Американець опинився у нокауті та довго лежав, тримаючись за голову. Бій було зупинено, а рефері прийняв рішення дискваліфікувати Абрахама. Таким чином Діррелл став переможцем.

Наступним супеником Андре мав стати непереможний американець Андре Ворд, але він прийняв рішення знятися з турніру у зв'язку із нейрологічними травмами.

Подальша кар'єра

Андре Діррелл взяв перерив на лікування, який тривав 21 місяць. До рингу спортсмен повернувся 30 грудня 2011 року, здолавши у другому раунді Дерріла Каннінгема. У наступних чотирьох поєдинках він здолав Майкла Гбенгу, Владіна Біосса, Ніка Брінсона та Дерека Едвардса.

Завдяки перемогам Діррелл зумів суттєво піднятися у рейтингах. Спортсмен ішов по лінії IBF та зумів добитися поєдинку за вакантний титул цієї організації. Його суперником став олімпійський чемпіон 2008 року, британець Джеймс Дегейл, а сам бій відбувся 23 травня 2015 року в Бостоні. Вже в другому раунді Діррелл зумів зробити своєму супернику розсічення над правим оком, але до кінця раунду він двічі відправлявся у нокдаун. У 6 раунді отримав розсічення над правим оком. Американець намагався вирівняти хід поєдинку, але зробити це йому не вдалося. Одноголосним рішенням суддів перемогу одержав Джеймс Дегейл. Результати суддівських записок: 114-112, 114-112 та 117-109. Таким чином Діррелл зазнав другої поразки у кар'єрі у своїй другій титульній спробі.

У 2016 році повернувся перемогою над Блейком Карапелло. 20 травня 2017 року отримав можливість поборитися за вакантний титул тимчасового чемпіона IBF. Його суперником став венесуелець Хосе Узкатегі. Амереканець зумів завоювати титул у зв'язку із дискваліфікацією суперника після 8 раунду. Через рік, 3 березня 2018 року, між ними відбувся реванш. В ньому Діррелл зазнав поразки, відмовившись продовжити поєдинок після 8 раунду. На момент зупинки бою Узкатегі лідирував на записках суддів: 78-74, 79-73, 77-75.

Таблиця боїв

27 Перемог (17 нокаутом, 10 за рішенням суддів), 3 Поразки (1 нокаутом, 2 за рішенням суддів)
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд, час Дата Місце проведення Примітки
Перемога 27–3 Хуан Убальдо Кабрера KO 5 (10); 1:36 21 грудня 2019 Toyota Arena, Онтаріо, Каліфорнія
Поразка 26–3 Хосе Узкатегі RTD 8 (12); 3:00 3 березня 2018 Барклайс-центр, Нью-Йорк Втратив титул тимчасового чемпіона IBF у другій середній вазі.
Перемога 26–2 Хосе Узкатегі DQ 8 (12); 3:00 20 травня 2017 MGM National Harbor, Оксон-Гілл, Меріленд Виграв вакантний титул тимчасового чемпіона IBF у другій середній вазі.
Перемога 25–2 Блейк Карапелло UD 10 29 квітня 2016 Hard Rock Live, Атлантик-Сіті
Поразка 24–2 Джеймс Дегейл UD 12 23 травня 2015 Agganis Arena, Бостон Бій за вакантний титул чемпіона IBF у другій середній вазі.
Перемога 24–1 Дерек Едвардс UD 12 19 грудня 2014 Colisée Pepsi, Квебек
Перемога 23–1 Нік Брінсон TKO 4 (10); 2:12 8 жовтня 2014 Beau Rivage, Білоксі
Перемога 22–1 Владін Біосс TKO 5 (10); 2:46 1 серпня 2014 Little Creek Casino Hotel and Resort, Шелтон, Вашингтон
Перемога 21–1 Майкл Гбенга UD 10 2 лютого 2013 Convention Center, Мак-Аллен
Перемога 20–1 Дерріл Каннінгем TKO 2 (10); 2:05 30 грудня 2011 Morongo Casino, Resort & Spa, Кейбезон, Каліфорнія
Перемога 19–1 Артур Абрахам DQ 11 (12); 1:13 27 березня 2010 Джо Луїс Арена, Детройт Super Six World Boxing Classic: груповий етап
Поразка 18–1 Карл Фроч SD 12 17 жовтня 2009 Motorpoint Arena Nottingham, Ноттінгем Super Six World Boxing Classic: груповий етап.
Бій за титул чемпіона WBC у другій середній вазі.
Перемога 18–0 Деррік Фінлі RTD 6 (10); 3:00 28 березня 2009 Buffalo Run Casino, Маямі, Оклахома
Перемога 17–0 Віктор Оганов TKO 6 (12); 0:28 1 листопада 2008 СтабХаб Центр, Карсон, Каліфорнія Виграв вакантний титул тимчасового чемпіона WBO—NABO у другій середній вазі.
Перемога 16–0 Майк Паскаль TKO 4 (10); 1:32 2 серпня 2008 Emerald Queen Casino, Такома
Перемога 15–0 Ентоні Хеншоу TKO 5 (10); 1:13 2 травня 2008 Chumash Casino Resort, Санта-Інес, Каліфорнія
Перемога 14–0 Шеннон Міллер TKO 3 (6); 1:58 1 лютого 2008 Grand Casino, Гінклі, Міннесота
Перемога 13–0 Вільям Джонсон KO 3 (8); 2:03 6 грудня 2007 Tachi Palace, Лемур, Каліфорнія
Перемога 12–0 Кертіс Стівенс UD 10 16 червня 2007 Mohegan Sun Arena, Монтвілл Коннектикут
Перемога 11–0 Кенні Кост UD 8 16 лютого 2007 Playboy Mansion, Беверлі-Гіллз
Перемога 10–0 Каллен Роджерс TKO 3 (8); 1:19 22 грудня 2006 Perani Arena and Event Center, Флінт, Мічиган
Перемога 9–0 Джеймс Сандін TKO 2 (6); 2:33 17 листопада 2006 Soboba Band of Luiseno Indians, Сан-Хасінто, Каліфорнія
Перемога 8–0 Маркус Дон Хол TKO 3 (6); 1:57 23 червня 2006 Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія
Перемога 7–0 Альфонсо Рока UD 6 25 травня 2006 Pechanga Resort & Casino, Темекула, Каліфорнія
Перемога 6–0 Майк Ітмон UD 6 21 квітня 2006 Omar Shrine Temple, Маунт-Плезант, Південна Кароліна
Перемога 5–0 Хуан Камачо KO 2 (4); 2:42 18 серпня 2005 SAP Center, Сан-Хосе, Каліфорнія
Перемога 4–0 Карл Кокерман UD 6 15 квітня 2005 Northern Quest Resort & Casino, Ейрвей-Гайтс, Вашингтон
Перемога 3–0 Джейкоб Родрігес KO 2 (4); 1:12 10 березня 2005 Michael's Eighth Avenue, Глен-Берні, Меріленд
Перемога 2–0 Вальтер Коулс KO 1 (4); 2:16 11 лютого 2005 Стейт Фарм Арена, Атланта
Перемога 1–0 Карлос Джонс TKO 4 (4); 2:50 27 січня 2005 Michael's Eighth Avenue, Глен-Берні, Меріленд

Посилання

  • Андре Діррелл — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.