Андрій (Русин)
Андрій Русин (у миру Андрій Іванович Русин-Берестецький; ? — 1572) — руський (український) зем'янин, урядник, православний релігійний діяч. Пінський і Турівський православний єпископ.
Андрій | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер | 1572 |
Діяльність | урядник, єпископ |
Посада | Q103827372? |
Життєпис
Посідав уряд луцького підстарости, зокрема, у травні 1564 року.[1] Власник маєтків, зокрема, у місті Берестечко. 1571 року виклопотав у короля грамоту на посаду єпископа у Пінську та Турові.
Виїжджаючи на кафедру до Пінська, передав маєток у Берестечку в користування зятеві та доньці. Раїна через конфлікти з чоловіком кілька разів пробувала його отруїти. У січні 1572 року А. Русин прислав до Берестечка озброєний загін на чолі з небожем Павлом Коритенським, які за відсутності Хребтовича пограбували маєток, повезли з собою доньку А. Русина Раїну. На запитання урядника Хребтовича П. Коритенський, зокрема, відповів, що дядько наказав, в тому числі вбити пана Семена. У березні 1572 року в гродському суді Луцька розгладали справу, на засідання єпископ не прибув, приславши листа без підпису з печаткою з повідомленням про хворобу. Суд, зокрема, вирішив: А. Русин має заплатити за «кгвалт» 20, за грабіж 1075 кіп литовських грошів. Після цього тесть впросив зятя передати справу третейському суду, до складу якого увійшли, зокрема, князь Богуш Корецький.
Мав доньку Раїну, яка 1567 року вийшла за луцького гродського писаря Семена Івановича Хребтовича-Богуринського.
Примітки
- Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст.… — С. 231.
Джерела
- Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — С. 232—235. — ISBN 5-319-01070-2