Андрієвський Вадим Олексійович
Вадим Олексійович Андрієвський (нар. 26 грудня 1912, Брест-Литовськ — 12 січня 1994, Львів) — радянський фехтувальник, чемпіон СРСР 1948 р. з фехтування на шаблях, заслужений майстер спорту СРСР, український тренер, творець львівської школи фехтування, Заслужений тренер СРСР (1957), ректор Львівського державного університету фізичної культури з 1967 по 1974 р., професор (1981).
| Вадим Олексійович Андрієвський | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР Україна | |||
| Народження |
26 грудня 1912 Брест-Литовськ, Брестський повіт, Гродненська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть |
12 січня 1994 (81 рік) Львів, Україна | |||
| Поховання | ||||
| Alma mater | Російський державний університет фізичної культури, спорту, молоді та туризму | |||
| Спорт | ||||
| Країна |
СРСР Україна | |||
| Вид спорту | фехтування | |||
| Дисципліна | шабля | |||
| Спортивне звання |
 Заслужений майстер спорту СРСР | |||
| Тренери | Петро Антонович Заковорот | |||
| Завершення виступів | 1952 | |||
| Участь і здобутки | ||||
| Національні змагання | чемпіон СРСР 1948 р. | |||
| Тренує | Збірна України з фехтування | |||
|
||||
Біографія
Вадим Олексійович Андрієвський народився 26 грудня 1912 року у м. Брест-Литовськ. Дитячі та юнацькі роки провів у Харкові. 1930 р. закінчив курси інструкторів фізкультури. Перші уроки фехтування брав у славетного майстра Петра Заковорота, фіналіста Олімпійських ігор 1900 р. у Парижі.
1936 р. закінчив Московський інститут фізичної культури, працював викладачем, а згодом завідувачем кафедри фехтування і рукопашного бою Харківського інституту фізичної культури.
У роки другої світової війни пішов на фронт добровольцем. Командував окремим лижним батальйоном, який вів бої під Старою Русою. Після тяжкого поранення продовжував службу в Наркоматі оборони, а пізніше очолював кафедру фехтування і рукопашного бою військового факультету Московського інституту фізкультури.
З 1946 року працював у Львівському інституті фізичної культури завідувачем кафедри, ректором, професором.
Помер 12 січня 1994 року у Львові, похований на 80 полі Личаківського цвинтаря.
Спортивні досягнення
До 1952 року діючий спортсмен, неодноразовий призер СРСР. 1948 року, не зважаючи на інвалідність, став чемпіоном СРСР з фехтування на шаблях.
Тренерська кар'єра
Більше 20-ти років Вадим Олексійович був головним тренером збірної команди України, підготував понад 50 майстрів спорту. Серед них призери та чемпіони світу і Олімпійських ігор, відомі тренери. Одному з перших йому у 1957 році було присвоєно звання «Заслужений тренер СРСР». Серед вихованців Андрієвського: Ю. Перженцев, Є. Рюмін, В. Станкович, Є. Череповський, К. Ядловський, Ф. Кота, В. Колесников.
Педагогічна робота
Вадим Андрієвський зробив вагомий внесок і у розвиток науково-методичних основ фехтування. Його кандидатська дисертація лягла в основу вітчизняної методики навчання і тренування фехтувальників. Він є автором багатьох наукових праць, підручників, навчальних посібників.
Нагороди
Джерела
- Вадим Олексійович Андрієвський на сайті Львівського державного університету фізичної культури (укр.)[недоступне посилання з червня 2019]
- Ірина Свістельник. Біобібліографічний покажчик наукових праць ректорів Львівського державного університету фізичної культури (укр.)[недоступне посилання з червня 2019]
- Березень 2010 «Олімпійська Арена»[недоступне посилання з червня 2019]
- Фехтування. Коротка спортивна енциклопедія. (рос.)
Посилання
- Інтерв'ю з Вадимом Андрієвським. 1991 р. (рос.)
- Династия золотого клинка (Про В. О. Андрієвського розповідає його учень Клавдій Ядловський) (рос.)