Андрієнко-Нечитайло Михайло Федорович
Мішель Андрієнко-Нечитайло (повне ім'я Михайло Федорович Андрієнко-Нечитайло, (* 29 грудня 1894, Херсонщина (в інших джерелах — Одеса) — † 12 листопада 1982, Париж) — український живописець і театральний художник, який працював у Франції.
Андрієнко-Нечитайло Михайло Федорович | |
---|---|
| |
Народився |
29 грудня 1894[1][2][3] Херсонська губернія, Російська імперія |
Помер |
12 квітня 1982[1][2] (87 років) Париж, Іль-де-Франс[1] |
Країна | Франція |
Діяльність | художник |
Alma mater | Перша херсонська чоловіча гімназія |
Знання мов | російська[4] |
Біографія
Навчався в Петербурзькому університеті, школі Товариства заохочення мистецтв (Петербург).
Перший успіх майбутній живописець мав на виставці «Діячів мистецтва» у 1914 році. 1918 року М. Андрієнко повертається в Україну, живе у Києві, Херсоні, Одесі… В 1918-19 роках — художник Камерного театру К. Миклашевського в Одесі. Політична ситуація в країні вимусила митця думати про еміграцію, й 1920 року він переходить румунський кордон.
У цей складний період свого життя М. Андрієнко напружено працює: в Бухаресті, чекаючи на візу до Чехословаччини, він виконав декорації для балету Королівської опери «Мільйони Арлекіна». Робота була наскільки талановитою, що художник одержав запрошення працювати в румунській столиці, але він не дав на це згоди.
У Празі живописець теж мав успіхи насамперед як декоратор. З чеської столиці М. Андрієнко мандрує до Італії, Австрії, Німеччини. Його декорації стали відомими у Відні, Лондоні, Нью-Йорку.
Врешті 1923 року художник переїздить до омріяного Парижу, де прожив майже 60 років.
М. Андрієнко — представник сучасного мистецтва. Він пройшов різні періоди своєї творчості, віддавши належне різним -ізмам. Його твори зберігаються в музеях Парижа (музей Бобур), Лондона, Відня, Нью-Йорка.
Митець виявив свій талант також як письменник, його оповідання та новели фахівці сприймають як зразки високохудожньої прози.
Кубізм, конструктивізм, сюрреалізм, абстракціонізм — ці авангардні мистецькі напрями не сховали за собою українського змісту творчості М. Андрієнка.
Твори
- у кубо-конструктивістській манері (Конструкція)
- сюрреалістичні (Ярмарковий намет)
- у поєднанні стилів (Сценічний простір)
- оформлення вистав (Електра Г. фон Гофманнсталя, Жар-птиця І. Стравінського)
- мистецтвознавчі статті.
Примітки
Література
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Андрієнко. Текст Володимира Січинського. Львів, Асоціяція незалежних українських мистців, 1934.
- Andreenko. An exhibition of works: Oils and Gouaches. Ukrainian institute of modern art, Chicago, Illinois, 1979.
- Guy Dornand. Mikhail Andreenko. Pionnier et Mainteneur du Constructivisme. 1972.
- Михайло Андрієнко і європейське мистецтво XX ст. : матеріали міжнар. конф. : збірник / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України ; відп. ред. О. Федорук. — Київ: Абрис, 1996. — 91 с.
Посилання
- Андрієнко-Нечитайло, Михайло (Мішель) Федорович // Велика українська енциклопедія.
- Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 22. Український мистець у Парижі: Михайло Андрієнко
- Андрієнко-Нечитайло Михайло Федорович (рос.)
- Камерне мистецтво Андрієнка. Стаття Жана-Клода і Валентини Маркаде.
- Володимир Січинський. Твори Михайла Андрієнка живуть для майбутнього.