Анжеліка Холіна

Анжеліка Холіна
Народилася 30 липня 1970(1970-07-30) (51 рік)
Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна  СРСР
 Литва
Діяльність хораографиня, театральна режисерка
Alma mater National M. K. Čiurlionis School of Artd (1989) і Російський університет театрального мистецтва
Заклад Литовська академія музики та театру
Нагороди
IMDb ID 2027835
Сайт ach.lt

Анжеліка Холіна (лит. Anželika Cholina; нар. 30 липня 1970, Вільнюс, Литовська РСР) — литовський хореограф, авторка хореографічних спектаклів, балетів, мюзиклу, оперети, безлічі хореографічних мініатюр. Засновниця театру танцю Анжеліки Холіної / Anželikos Cholinos šokio teatras[1].

Походження та навчання

Народилася 1970 року у Вільнюсі, батько — Віктор Холін, мати — Лайма Холіна, в сім'ї яких росло дві дочки: Анжеліка і Грета. Почавши займатися в балетному гуртку з чотирьох років[2], з 1976 по 1981 рік відвідувала уроки ансамблю класичного танцю «Лієпсне» (керівник Лідія Мотейюнайте) у Палаці культури Вільнюської профспілки. У 1989 році закінчила Вільнюську гімназію мистецтв імені М. К. Чюрльоніса, викладач А. Насвітене. У 21-річному віці здійснила перші спроби власних постановок, тоді ж вступила в ГІТІСі у Москві. Навчалася на курсі професора, кандидата мистецтвознавства О. Г. Тарасової, який закінчила в 1996 році зі спеціальністю «режисер-балетмейстер»[3]. Хореографічним дебютом Холіної того ж року став балет у двох діях «Медея» на музику A. Рекашюса, поставлений в Литовському національному театрі опери та балету.

Викладацька діяльність

З 1998 року викладала в Литовській академії музики і театру у Вільнюсі. У 2000 році заснувала власний театр танцю А / CH, спеціалізується на сучасному танці[1]. Репертуар театру на 90 % складається з постановок самої Холіної[4]. Вистави були представлені глядачам Угорщини, Люксембургу, Туреччини, Англії, Латвії, Польщі, Росії, Данії, Китаю.

Анжеліка Холіна — одна з найвідоміших хореографів Литви, доцент Литовської академії музики і театру (з 1998 року). Її ім'я відоме в європейських і американських балетних колах — поставлені нею мініатюри для початківців танцівників Вільнюської та Мюнхенської шкіл балету були відзначені преміями на міжнародних балетних конкурсах в Лозанні, Варні, Москві, Парижі, Токіо, Нью-Йорку, Стокгольмі, Мюнхені та Гельсінкі. Хореографа запрошують на постановки танцювальних сцен у фільмах компанії Ворнер Бразерс[5].

Творчість

З 2008 року співпрацює з академічним театром імені Є. Вахтангова, де поставила хореографічні вистави: «Берег жінок» (2008)[6], «Анна Кареніна» (2012)[7][8], з якими театр активно гастролював в Росії, побувавши і в країнах Європи, на Кубі[9] та в Китаї.

«Анна Кареніна», фінал, 2012

З «Анною Кареніної» Холіна брала участь в «Золотій масці»-2013 в номінації — "робота балетмейстера-хореографа[10]. У 2013 році вона переносить на вахтанговську сцену «Отелло»[11], доопрацювавши його з урахуванням нових можливостей трупи. До відкриття Нової сцени театру в 2015 році наново ставить «Чоловіки і жінки, або Сценарії, за якими живуть люди»[12].

Як режисер-хореограф брала участь у створенні вистав «Євгеній Онєгін» (2013), «Мінетті» (2015) і «Цар Едіп» (2016), поставлених там же Рімасом Тумінасом.

Анжеліка Холіна, як і багато її колег, отримавши свого часу путівку в життя в ГІТІСі, сьогодні, як бумеранг, повертається до Москви і щедро дарує нам свою творчість, зайвий раз підтверджуючи давню істину: у справжнього мистецтва немає і не може бути ніяких кордонів .

— Борис Поюровський, «Новые Известия»[13]

Створені хореографом спектаклі виняткові — в них переплітаються елементи класичного балету, сучасного танцю і драми. За словами А. Холіної, вибір засобів вираження, танцюристів і акторів залежить тільки від теми постановки[2].

Я працюю в жанрі пластичного театру все життя, і, відверто кажучи, мене ніколи не хвилювало, як назвати мої постановки - драмою, балетом або якось по-іншому. Я хочу створювати живий театр, а якими способами я цього досягаю, не має значення. Звичайно, рух - важливо, без цього я не можу, але головне, щоб був сенс, виражена суть твору.[14]

З 2016 року А. Холіна співпрацює з Большим театром Росії, в якому спільно з режисером Р. Тумінасом поставила оперу «Катерина Ізмайлова»[15] та «Червова краля»[16] в 2018 році. У 2017 році разом з Р. Тумінасом брала участь у постановці «Цар Едіп» / «Замок герцога Синя Борода»[17] в Московському академічному музичному театрі імені Станіславського і Немировича-Данченка.

Продовжуючи жити на дві країни, у вересні 2017 року Холіна випустила в Литві нову виставу «Ідіот»[18], повністю зроблену на музику Гія Канчелі. Через рік її приймали на Арбаті в Москві[19].

У 2019 році брала участь у Benois de la Danse, де крім фрагментів вистав минулих років був показаний спеціально підготовлений номер — дует Настасії Пилипівни і Парфена Рогожина (героїв «Ідіота» Достоєвського) у виконанні Ольги Смирнової та Валерія Суанова[20].

Нагороди
  • 1996 — Премія «Кристофора» за балет «Медея» в Литовському театрі опери і балету
  • 2006 — лауреат премії Міністерства культури Литви «Золотий Хрест сцени» за виставу «Отелло» в Театрі танця А / CH
  • 2010 — лауреат премії Міністерства культури Литви «Золотий Хрест сцени» за виставу «Анна Кареніна» в Театрі танця А / CH
  • 2011 — Лицарський хрест ордена «За заслуги перед Литвою» в галузі культури[21]
  • 2013 — Премія Олега Янковського «Творче відкриття 2012—2013» за виставу «Анна Кареніна» в державному академчному театрі імені Є. Вахтангова[22][23]
  • 2015 — Вища державна нагорода діячів культури Литви — Золотий знак пошани «Неси свій світ і вір»

Основні роботи
«Кармен», московська прем'єра
«Кармен», московська прем'єра

в Росії
«Замок герцога Синя Борода» — Музичний театр іменіСтаніславського і Немировича-Данченка

у Литві
  • 1993 — одноактний балет «З вуличного життя» П. Сарасате — Литовський театр опери та балету
  • 1994 — одноактний балет «Болеро» М. Равеля — Литовський театр опери та балету
  • 1995 — хореографія в опері «Летючий голландець» Р. Вагнера — Литовський національний симфонічний оркестр
  • 1995 — вечір хореографії «Замальовки після семи» і одноактний балет «Імпровізація в малому» на музику Б. Макферрін — Литовський театр опери та балету
  • 1996 — балет «Медея» на музику A. Рекашюса — Литовський театр опери та балету
  • 1996 — хореографія і сценічний рух у виставі «Любовні таємниці Р. Вітрако» — Литовський національний театр драми
  • 1997 — хореографія в опері «Аїда» Дж. Верді — Литовський театр опери та балету
  • 1997 — хореографія в опері «Саломея» Р. Штрауса — Литовський національний симфонічний оркестр
  • 1997 — хореографія для телесеріалу «Пригоди Робін Гуда» — Ворнер Бразерс
  • 1998 — «Пісні жінок» за піснями М. Дітріх — Литовський національний театр драми
  • 1998 — «Кармен» на музику Ж. Бізе — Р. Щедріна — Литовський національний театр драми
  • 1999 — «Танці божевільних дівчат» на музику A. Вівальді і К. Сен-Санса — Театр Оскараса Коршуноваса
  • 1999 — хореографія в опері «Травіата» Дж. Верді — Каунаський музичний театр
  • 2000 — «Дім Бернарди Альби» за п'єсою Ф. Р. Лорки — Литовський національний театр драми
  • 2000 — хореографія для телесеріалу «Аттіла-завойовник» — USA Network
  • 2000 — хореографія в опері «Локіс» В. Кутавичюса — Національна філармонія Литви
  • 2001 — «Tango in Fa» на музику A. П'яццоллі — Театр танцю А / CH
  • 2002 — «Любов» на музику сучасних композиторів — Театр танцю А / CH
  • 2003 — «Ромео і Джульєтта» на музику сучасних композиторів — Театр танцю А / CH
  • 2004 — «Болеро» М. Равеля — Театр танцю А / CH
  • 2005 — «Люди» за мотивами литовської народної музики — Театр танцю А / CH
  • 2006 — «Отелло» на музику Дж. Адамса й інших композиторів — Театр танцю А / CH
  • 2007 — «Фантазія для п'яти стихій» на музику сучасних композиторів — Театр танцю А / CH
  • 2009 — «Чоловіки і жінки» на музику з класичних балетів — Театр танцю А / CH
  • 2010 — оперета «Мадам Помпадур» Л. Фаля — Каунаський музичний театр
  • 2010 — «Анна Кареніна» на музику А. Шнітке — Театр танца А / CH (літ.
  • 2011 — балет «Барбора Радвілайте» на музику С. Вайнюнаса, А. Малціса, М. Горецьки — Литовський театр опери та балету
  • 2012 — «Кармен» — Театр танцю А / CH
  • 2014 — мюзикл «Легенда любові Сигізмунда Августа і Барбори Радвілайте» на музику К. Машанаускаса — прем'єра пройшла на арені Швітуриі, Клайпеда
  • 2017 — «Ідіот» на музику Г. Канчелі — ТТеатр танцю А / CH
  • 2018 — мюзикл «Король Міндаугас» на музику К. Машанаускаса — Театр танцю А / CH

Примітки
  1. Театр танца А / CH
  2. Анжелика Холина: «Мы должны помочь людям стать лучше», «Театрон». Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  3. Анжелика Холина: Приходите увидеть себя…, «Москва За Калужской заставой». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2013.
  4. Спектакли театра танца А / CH
  5. Анжелика Холина, биография
  6. «Берег женщин», Театр им. Вахтангова
  7. «Анна Каренина», Театр им. Вахтангова
  8. «Анна Каренина», трейлер на vimeo.com
  9. «Анна Каренина» из Вахтанговского театра с триумфом станцевала на Кубе, ИТАР-ТАСС, 25 окт 2013
  10. «Золотая маска»—2013
  11. «Отелло», Театр им. Вахтангова
  12. «Мужчины и женщины, или Сценарии, по которым живут люди», Театр им. Вахтангова
  13. Драматический взгляд, «Новые Известия», 22 ноября 2012
  14. «Анна Каренина» в танце: премьера в Вахтанговском (рос.). РИА Новости. 28 квітня 2012.
  15. «Катерина Измайлова», Большой театр
  16. «Пиковая дама», Большой театр
  17. «Царь Эдип» / «Замок герцога Синяя Борода», Музыкальный театр им. Станиславского и Немировича-Данченко. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 5 квітня 2020.
  18. Премьера спектакля «Идиот» на больших театральных площадках Литвы — открытие сезона театра танца Анжелики Холиной, 11 октября 2017
  19. «Идиот» в театре имени Вахтангова, 27-28 ноября 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  20. Бонелли Валентина.  // Амадеус : журнал. — 2019. — Май.
  21. Кавалер ордена «За заслуги перед Литвой». Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  22. «Черешневый лес» завершился вручением премии Олега Янковского, РИА Новости, 31 мая 2013
  23. Вручение премии Олега Янковского, РИА Новости, 01 июня 2013

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.