Канчелі Гія Олександрович
Гія Олександрович Канче́лі (груз. გია ყანჩელი; 10 серпня 1935, Тбілісі — 2 жовтня 2019, Тбілісі) — видатний радянський і грузинський композитор, автор симфонічної музики, музики для театру й кіно (зокрема українського).
Гія Канчелі | |
---|---|
груз. გია ყანჩელი | |
| |
Основна інформація | |
Дата народження | 10 серпня 1935[1][2][…] |
Місце народження | Тифліс, Закавказька РФСР, СРСР[1][3] |
Дата смерті | 2 жовтня 2019 |
Місце смерті | Тбілісі, Грузія |
Поховання | Дідубійський пантеон |
Роки активності | 1961—2019 |
Громадянство | СРСР → Грузія → Бельгія |
Національність | грузин |
Професія | композитор |
Освіта | Тбіліська консерваторія |
Жанри | опера, симфонія і stage and screend |
Колективи | Фламандський Королівський симфонічний оркестр |
Нагороди | |
Премії | |
Звання | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Закінчив Тбіліську консерваторію у 1963 році, але перед тим встиг закінчити в 1959 році геологічний факультет Тбіліського університету. З 1970 року викладав у Тбіліській консерваторії (клас інструментування). З 1971 — завідувач музичною частиною Тбіліського театру ім. Ш. Руставелі.
Композитор за його четверту симфонію «Пам'яті Мікеланджело» був відзначений Державною премією СРСР у 1976 році.
З 1979 року — секретар Спілки композиторів Грузинської РСР. Член Спілки кінематографістів Грузинської РСР[4]. Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка». Був одружений, у шлюбі народилося двоє дітей.
З 1991 живе в Західній Європі: спочатку — у Берліні, де одержав стипендію Німецької академії мистецтв, з 1995 — на запрошення Фламандського Королівського симфонічного оркестру — в Антверпені.
Хоча більшості шанувальників Гія Канчелі відомий завдяки музиці в кіно, він також був автором великих творів. Серед них сім симфоній, опера «Музика для живих» і ряд творів для хору.
Канчелі був удостоєний звання Народного артиста СРСР, Державної премії Грузії, ізраїльської премії Вольфа і грузинського Ордена Честі.
Помер 2 жовтня 2019 у Тбілісі від тривалої хвороби у віці 84 років[5].
Громадянська позиція
Гія Канчелі засуджував агресивну політику Росії як проти Грузії, так і проти України. Зокрема на авторському концерті у Києві 14 травня 2015 композитор, дякуючи слухачам за відчуття його музики, додав:
«я дуже хочу, щоб ми - і українці і грузини - звільнились від опіки старшого брата[6] Оригінальний текст (рос.) я очень хочу чтобы мы — и украинцы и грузины — освободились от опеки старшого брата» |
.
Казав, що події, пов'язані з Україною, змусили його переглянути багато переконань, тому довгі роки не відвідував Росію, незважаючи на то, що має там багато друзів.
«Упевнений, з Україною відбудеться те, чого раніше не було - єднання держави і народів, які живуть на вашій землі. І ось коли це трапиться, треба буде подякувати Путіну за те, що він зробив. Своїми діями він викликав явища, які здатні об'єднати Україну.[7] Оригінальний текст (рос.) Уверен, с Украиной произойдет то, чего раньше не было — единение государства и народов, которые живут на вашей земле. И вот когда это случится, надо будет поблагодарить Путина за то, что он сделал. Своими действиями он вызвал явления, которые способны объединить Украину.» |
.
Список творів
|
Автор музики до понад сорока театральних постановок та бл. сорока кінофільмів, зокрема:
Автор музики до українських фільмів:
|
Нагороди
- Лауреат Державної премії СРСР (1976).
- Лауреат Державної премії Грузинської РСР (1981).
- Лауреат премії «Тріумф» (1999).
- Народний артист Грузинської РСР (1980).
- Народний артист СРСР (1988).
- Орден Честі.
- Почесний громадянин Тбілісі (2007).
- Премія «Ніка» за найкращу музику до фільму «Кін-дза-дза».
- Премія «Чайка».
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119174111 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- п Б─■ RuData.ru
- У Грузії помер автор музики до фільму «Міміно». Главком. 2.10.2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
- День Європи відкрився музикою Гії Канчелі
- Гия Канчели: «Все, что происходит сейчас в Украине, ранит мое сердце» // Факты и комментарии, 20.05.2015