Клайпеда
Кла́йпеда (лит. Klaipėdaфайл, колишній німецький Мемель) — третє за величиною місто Литви, розташоване у західній її частині, де Балтійське море переходить у Куршську затоку. Клайпеда — найбільший порт Литви. Як і російський Калінінград — це один з найбільших незамерзаючих морських портів на березі Балтійського моря й Куршської затоки. У радянські часи місто здобуло славу популярного курорту.[джерело?]
Клайпеда Klaipėda
| |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() Клайпеда | |||||
![]() | |||||
Основні дані | |||||
55°42′ пн. ш. 21°08′ сх. д. | |||||
Країна | Литва | ||||
Адмінодиниця | Klaipeda City Municipalityd | ||||
Столиця для | Клайпедський повіт, Klaipeda Oblastd, Klaipeda City Municipalityd і Клайпедський край | ||||
Засновано | 1252 | ||||
Перша згадка | 1252 | ||||
Магдебурзьке право | 1254 or 1258 (Любек); 1475 (Хелмно) | ||||
Площа | 98 км² | ||||
Населення | 187 316 (2006) | ||||
Висота НРМ | 21 ± 1 м | ||||
Міста-побратими | Мангайм (2002)[1][2], Лієпая (1997)[3][4], Дебречин (1989)[5], Кудзі (1989)[6], комуна Карлскруна (1989)[7][8], Любек (1990)[9], Клівленд (1992)[10], Череповець, Гдиня (12 січня 1993)[11][12], Кегеd, Калінінград (1993)[13], Котка (1994)[14][15], North Tynesided (1995)[16], Могильов (1997)[17], Щецин (2002)[18], Лейпциг, Одеса (2004)[19][20], Ціндао, Мерида, Зассніц (9 травня 2013)[21][22], Новий Орлеан (2012)[23] | ||||
Телефонний код | 846 | ||||
Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | ||||
GeoNames | 598099 | ||||
Поштові індекси | LT-91001 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Vytautas Grubliauskasd | ||||
Вебсайт | klaipeda.lt | ||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
| |||||
| |||||
![]() |
Клайпеда та прилеглий регіон мають особливу, відмінну від Литви, історію: до 1923 року місто перебувало у складі Німеччини, що відбилося на архітектурному його вигляді. У силу своєї історії, етнічне й мовне обличчя міста носить багатонаціональний характер — у ньому, крім литовців, проживає значна кількість росіян, поляків, білорусів та ін.
Назва

Клайпеда неодноразово міняла свою назву. Бувши заснованою німецькими лицарями місто називалося Мемель у 1252—1923 рр. Литовська держава перейменувала його у Клайпеду в 1923—1939 рр. Після реаннексії гітлерівською Німеччиною, місто знов перетворилося на Мемель в 1939—1945 рр. Треба відзначити, що литовське «Клайпеда», а точніше Калойпеде, регулярно уживалося для позначення регіону з 15 ст. (вперше згадується в 1413 р.[24]). Місцева топонімія відображає в першу чергу курські назви — Мелнраге (Melnrage з латиської — Чорний Ріг), так що стародавня назва Caloypede швидше має курське походження. Німецькі укладачі місцевих карт, як правило, зазвичай не користувалися повним перейменуванням, а онімечували місцеві назви. Наприклад — Pogegen, Pilsaten, Akmonischken, у яких насилу, але вгадуються стародавні курські і литовські назви. Назву Мемеле стародавні литовці вживали для опису заболочених ділянок нижньої течії р. Німан. У стародавньому документі, що описує перший похід Тевтонського ордену в «поганські землі» вказано, що загін довгий час йшов по правому берегу річки Мемеле, маючи намір вийти до її гирла. Не маючи точних карт вони не знали, що Німан впадає в Курську затоку. Продовжуючи похід вже по правому березі затоки вони вийшли до місця його впадання в море, думаючи, що перед ними і є гирло Німану. Відповідно, основана фортеця назвалася Мемельбург.
Пізнє найменування навіть уживалося в національному німецькому гімні «Дас Лід дер Дойчен» («Das Lied der Deutschen»).
Історія
В період пізнього середньовіччя під німецькою владою Мемель був важливим торговим портом, конкурували з Кенігсбергом і Данцигом. В середині XVII століття місто було потужньо укріплене, на початку XVIII століття Мемельська фортеця була однією з найбільших в Пруссії. Мемель став найсхіднішим містом проголошеної в 1871 році Німецької імперії. За період імперії місто отримало економічне зростання; був побудований сучасний торговий порт, відкривалися промислові підприємства (переважно деревообробні). Розвивалося суднобудування — в кінці XIX століття флот Мемеля налічував до 80 суден. Активним торговельним партнером Мемеля була Велика Британія. У 1920 — 1923 рр. згідно з Версальським договором Клайпеда підпорядковувалася адміністрації Ради послів Антанти. 19 січня 1923 року, піч час Клайпедського повстання, Литва за допомогою місцевої міліції захопила місто. Територія була анексована Литвою і приєднана до складу Республіки. У 1939 році Німеччина анексувала Клайпедський край. У серпні 1945 року Берлінська (Потсдамська) конференція трьох великих держав затвердила передачу Радянському Союзу частини Східної Пруссії. Мемельська область була де-факто передана до складу СРСР. Місто знову отримало литовську назву Клайпеда. У 1991 році, після отримання Литвою незалежності, місто стало другим за обсягом іноземних інвестицій (поступаючись лише Вільнюсу). Найбільш завершені проекти епохи включають газовий термінал, торговий центр "Акрополіс" (колись найбільший у Прибалтиці), арену (де проходили матчі Євробаскет — 2011), основні дороги тощо[25].
У 2013 році побудований газопровід Юрбаркас – Клайпеда[26], наступного року в порту Клайпеди почав свою роботу плавучий регазифікаційний термінал.
Клімат
Клімат Клайпеда | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 11,7 | 15,4 | 18,6 | 26,6 | 31,2 | 33,6 | 34,0 | 36,6 | 30,4 | 22,1 | 15,4 | 11,5 | 36,6 |
Середній максимум, °C | 1,0 | 0,9 | 4,1 | 10,1 | 15,7 | 18,3 | 21,2 | 21,4 | 17,0 | 11,7 | 5,9 | 2,8 | 10,9 |
Середня температура, °C | −1,1 | −1,3 | 1,5 | 6,5 | 11,6 | 14,7 | 17,8 | 17,9 | 13,7 | 9,0 | 3,8 | 0,7 | 8,0 |
Середній мінімум, °C | −3,3 | −3,6 | −1,2 | 2,8 | 7,4 | 11,1 | 14,3 | 14,4 | 10,3 | 6,3 | 1,6 | −1,5 | 4,9 |
Абсолютний мінімум, °C | −32 | −33,4 | −20,8 | −12,8 | −5,2 | −2,8 | 5,2 | 2,9 | −3,3 | −7,5 | −14,6 | −24,1 | −33,4 |
Норма опадів, мм | 65.8 | 41.8 | 46.5 | 33.2 | 40.3 | 61.2 | 62.2 | 87.9 | 83.6 | 93.7 | 89.9 | 72.0 | 778.5 |
Кількість сонячних годин | 34 | 65 | 122 | 180 | 264 | 285 | 274 | 252 | 167 | 100 | 40 | 28 | 1811 |
Кількість днів з опадами | 13,9 | 9,9 | 10,0 | 6,6 | 7,2 | 8,7 | 8,5 | 10,9 | 11,5 | 13,2 | 14,2 | 14,4 | 128,9 |
Університети
Музеї
- Замковий музей
- Музей історії Малої Литви
- Музей ковальства
- Литовський морський музей та дельфінарій
- Музей годинників
- Музей природи Національного парку Куршської коси
- Музей охорони природи клайпедської гімназії Вітовта Магнуса
Транспорт
Місто — кінцева точка автотранспортного маршруту «Via Carpatia», який повинен з'єднати країни Східної Європи.[27]
У місті розташована залізнична станція Клайпеда.
Відомі особистості
- Леонідас Донскіс — доктор філософії, член Європейського Парламенту, філософ, політолог, соціальний аналітик і політичний коментатор.
- Іоаннес де Мемель — львівський райця 1353 року[28]
Відомі уродженці
- Мельничук Іван Васильович (19 серпня 1937 — 26 червня 2008) — український палеогеограф, геоморфолог, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Кландестинус (Ісаєв Сергій Вікторович) - литовський письменник, сценарист, поет, перекладач, журналіст, громадський діяч.
- Вісвалдас Кулбокас - литовський католицький архієпископ, ватиканський дипломат; з 15 червня 2021 року апостольський нунцій в Україні і титулярний архієпископ Мартани.
Виноски
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/manheimas-mannheim-vokietija/3516
- https://www.mannheim.de/de/stadt-gestalten/europa-und-internationales/partner-und-freundesstaedte/klaipeda
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/liepoja-liepaja-latvija/3514
- https://www.liepaja.lv/sadraudzibas-pilsetas/
- http://portal.debrecen.hu/varosunk/testvervarosok/klaipeda_testvervarosok.html
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/kudzi-kuji-japonija/3513
- https://www.karlskrona.se/kommun-och-politik/sa-arbetar-vi-med/internationellt-arbete/vanorter-och-natverk/
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/karlskrona-svedija/3510
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/liubekas-lbeck-vokietija/3515
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/klyvlendas-cleveland-jav/3511
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/gdyne-gdynia-lenkija/3508
- https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/klajpeda,341503
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/kaliningradas-rusija/3509
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/kotka-suomija/3512
- http://www.kotka.fi/tietoa_kotkasta/kansainvalinen_toiminta
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/siaures-tainsaidas-north-tyneside-jungtine-karalyste/3521
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/mogiliovas-baltarusija/3517
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/scecinas-lenkija/3520
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/odesa-ukraina/3518
- https://omr.gov.ua/ua/international/goroda-partneri/klaypeda-litva/
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/riugenas-zasnicas-vokietija/3519
- https://www.sassnitz.de/seite/204148/klaip%C3%A9da.html
- https://nola.gov/mayor/news/archive/2018/20180105-pr-mayor-landrieu,-orleans,-france-mayor/
- «1413 — pirmąkart paminėtas vardas Klaipėda (Caloypede)»
- Історія Клайпеди(англ.)
- Pipeline Klaipėda–Jurbarkas. enmin.lrv.lt (лит.). Процитовано 29 березня 2017.
- Через Україну проходитиме транспортний коридор Via Carpatia. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
- Akta grodzkie i ziemskie…— Т. 3.— 319 s.— S. 22. (лат.), (пол.)