Анж Жак Ґабріель
Анж Жак Ґабріель (фр. Ange-Jacques Gabriel, нар. 23 жовтня 1698 — пом. 4 січня 1782) — французький архітектор, один з основоположників й останній найбільший майстер французького класицизму XVIII ст.
| Анж Жак Ґабріель | |
|---|---|
| фр. Ange-Jacques Gabriel | |
 | |
| Народження |
23 жовтня 1698 Париж, Королівство Франція |
| Смерть |
4 січня 1782 (83 роки) Париж, Королівство Франція |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Париж, Версаль, Комп'єнь, Бордо |
| Архітектурний стиль | класицизм |
| Найважливіші споруди | Площа Конкорд (або [[]]Париж), Малий Тріанон, Французький павільйон (Версаль), замок-палац Шуазі, Палац у Комп'єні, Королівський палац, Бордо, реконструкція королівського палацу Версаль, Лувр (частково) |
| Членство | Академія архітектури Франції |
| Учні | Nicolas Marie Potaind |
| Батько | Jacques Gabrield |
 Анж Жак Ґабріель у Вікісховищі | |
Родина архітекторів
Походив з династії фрацузьких архітекторів. Його прадід був будівничим в місті Руан, де створив місцеву ратушу. Дід архітектора (Жак IV Ґабріель, бл. 1630—1686) вибудував замок-палац в Шуазі та Королівський міст у Парижі. Батько архітектора вибудував декілька палаців для аристократів у Парижі, серед котрих і отель Бірон, нині музей Огюста Родена.
Життєпис
Народився в родині придворного архітектора Жака V Ґабріеля (1667—1742). Архітектурній професії навчався спершу у батька (під час будівництва інтер'єрів королівських палаців у Версалі, Фонтенбло, Тюїльрі), а також у придворного архітектора Робера де Котта, з 1718 року — у паризькій Академії архітектури.
Відносно молодим, у 1728 році, став членом Королівської академії архітектури. У 1742 р. став Першим архітектором короля, а також обійняв посаду Президента Академії архітектури.
Шлюб
Анж Жак Ґабріель узяв шлюб 2 лютого 1728 року з пані Катериною де ла Мотт, донькою управителя королівських споруд.
Учні
Виховав цілу плеяду учнів: Ш. д'Авіле, Ж. Верен, П. Ленотр, Лассюранс, Ж. Боффран, Р. де Конт та ін.
Смерть
Помер 4 січня 1782 року в Парижі. Поховання відбулося в паризькій церкві Сен-Жермен-л'Осерруа.
Головні праці
У Версалі:
- Реконструкція інтер'єрів Версальського палацу.
- Перебудова Північного крила Версальського палацу (так зв. «крило Ґабріеля», 1734—1774).
- Королівська опера (1769—1770).
- Малий Тріанон (1762—1768).
Інші роботи:
- Розширення і перебудова Замку в Шуазі (1740—1777).
- Замок в Комп'єні (1750).
- Павільйон Бутар, Ла-Сель-Сен-Клу (1750).
- Королівський палац, Бордо (1755).
- Розширення Палацу Менар, Луар і Шер (для Маркізи де Помападур, 1760—1764).
- Планування і забудова майдану Людовіка XV (нині Площа Згоди, 1755—1763).
- Військова школа (або Військова академія) на Марсовому полі, Париж.
- Частина Лувра, Париж.
Галерея обраних споруд
Арх. Анж Жак Ґабріель. Фрацузький павільйон, Версальський парк, середина 18 ст.
Королівська площа в місті Бордо
Замок-палац Шуазі, головний фасад
Замок-палац Шуазі, поземний план
Замок-палац Шуазі, фасад на парк і на річку
Палац Менар.
Парковий павільйон, план
Військова академія в сучасному оточенні.
Так званий Французький павільйон, Версальський парк, поземний план.
Див. також
Джерела
- Єрошкіна О. О. Епоха класицизму: навч. посібник. — Х.: ХНАМГ, 2011. — 187 с.
- Yves Bottineau: L'art d'Ange-Jacques Gabriel à Fontainebleau (1735—1774). Ouvrage publié avec le concours du Centre National de la Recherche Scientifique. Editions de Boccard, Paris 1962, (Zugleich: Paris, Univ., Diss., 1962).
- Christopher Tadgell: Ange-Jacques Gabriel. A. Zwemmer, London 1978, ISBN 0-302-02781-5, (Zwemmer Studies in Architecture 19).
Посилання
- Ґабрієль // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ange-Jacques Gabriel (англ.)