Анзельм Мозлєр

Анзельм Мозлєр (іноді Ансельм Мозлер; пол. Anzelm Mosler; 1872, м. Бучач — 31 січня 1917, Закопане) — адвокат, видавець, доктор права, громадсько-політичний діяч у Галичині єврейського походження.

Анзельм Мозлєр
Народився 1872
Бучач, Бучацький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 31 січня 1917(1917-01-31)
Закопане, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Національність єврей
Діяльність правник, видавець, громадський діяч
Alma mater Віденський університет
Науковий ступінь доктор праваd
Партія ППСД, Бунд

Життєпис

Походив зі Східної Галичини, народився 1872 року в м. Бучачі в родині хірурга.[1]

Навчався в Бучацькій гімназії,[1] закінчив ц.-к. гімназію в Станиславові у 1889 році, потім відбув студії з філософії та права у Віденському університеті. Близько 1900 року став доктором права.

Спочатку працював адвокатським конципієнтом у Бучачі (тут заснував товариство «Братерство»), з 1909 року — адвокатом у Монастириськах.

Змолоду підтримував контакти з соціал-демократами України, нелегально переправляв через австро-угорсько-російський кордон літературу. В 1896 контрабандистами виданий російській поліції, ув'язнений, 2,5 роки провів у Києві (за іншими даними, 1896 р. затриманий за перевезення нелегальної літератури з Галичини в Київ, за що провів півтора року в Лук'янівській в'язниці, а потім ще один рік у тюрмі «Кресты»[2]). Чинний діяч Польської партії соціально-демократичної (ППСД), з часом став одним з керівників її лівого крила. На конгресі ППСД у Львові 29-30 червня 1901 критикував парламентаризм, вимагав від кервівництва партії більшої уваги до поширення освіти в Галичині, звинувачував у реформізмі, надмір лагідній тактиці в парламенті, на що була репліка Іґнація Дашинського. В листопаді 1901 був у складі делегації ППСД на з'їзді австрійських соціал-демократів (Відень).

На конгресі ППСД (26 жовтня — 1 листопада 1904, Краків) критикував політику керівництва партії за намір одностороннього союзу з Польською партією соціалістичною (ППС) після подій у Російській соціал-демократії; цим мотивував контрвнесок у ту справу Станиславівського окружного комітету партії; також звинувачував ППС у націоналізмі, називав Партію соціал-демократів Королівства Польського і Литви (СДКПіЛ) правдиво соціалістичною. Концепцію А. Мозлєра підтримували: група молоді, яка видавала в 1905—1911 роках листівку «Zjednoczenie»; об'єднання студентської молоді «Spójnia», які мали контакти з СДКПіЛ.

Значну увагу приділяв активізації роботи з селянством. Ставив селян на рівні з робітниками, не зважав на специфіку їхньої психології. В травні разом з Генриком Ґроссманом став на чолі утвореної Жидівської партії соціалістичної (ЖПС; до складу увійшли робітники-євреї, які вийшли з ППС). В червні 1905 року почав власним коштом видавати в Бучачі газету-листок «Служба двірська» («пол. Służba Dworska»), яка виходила до жовтня 1905 року (від № 3 українською та польською мовами), коли опозиційний до керівництва ППСД осередок партії в Бучачі був «розбитий». «Служба двірська» закликала до організування селян, викривала зловживання влади.

Допомагав звільнити з тюрми (втеча) Мирослава Січинського.[3]

Солідаризувався з діячами Української ПСД як промовець на багатьох вічах, як уповноважений правник від селян, як ініціатор страйку 1902 року (сильного розмаху набув у Бучацькому, Тлумацькому, Станиславывському повітах). Був популярним серед селян-українців, поляків, які не раз збирали кошти для його приїзду та виступу на вічах. 17 листопада 1906 року за його ініціятивою відбулося велике віче залізничників у Станиславові, на якому ухвалили рішення об'єднатися в організацію.

У наступних роках — діяч Бунду, потім наблизився до СДКПіЛ. Під час Першої світової хворів. Не був одруженим.

Примітки
  1. Назарук О. Анзельм Мозлєр. Посмертна згадка[недоступне посилання з червня 2019]… — С. 2.
  2. Мошинский И. Н. На путях к I-му съезду РСДРП: 90-е годы в Киевском подполье. — М., 1928. — С. 131, 153—155. (рос.)
  3. Мозлер Ансельм / Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1966. — Т. 5. — С. 1620—1636.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.