Анна Гавальда
Анна Гавальда (фр. Anna Gavalda; * 9 грудня 1970, Булонь-Бійанкур) — французька журналістка, письменниця, твори якої перекладено багатьма мовами.
Анна Гавальда | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Anna Gavalda | ||||
Анна Гавальда, березень 2010 | ||||
Народилася |
9 грудня 1970 (51 рік) Булонь-Бійанкур | |||
Країна | Франція[1] | |||
Національність | Француженка | |||
Діяльність | письменниця | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | 1987 — тепер. час | |||
Напрямок | новела, роман | |||
Жанр | роман | |||
Magnum opus | Просто разом (роман) | |||
Автограф | ||||
Премії | Гран-прі RTL | |||
| ||||
Анна Гавальда у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія
Анна народилась 1970 року в місті Булонь-Бійанкур, Франція. У 14 років її батьки розлучились, і дівчина жила у пансіоні. Поки навчалась у Сорбонні, працювала офіціанткою, касиршею, журналісткою. Писати почала в 17 років, хоча й стверджує, що письменницею ставати не збиралась.
В 1992 році отримала перемогу на національному конкурсі любовних листів. Випускні іспити в Сорбонні Анна не здала, тому зайнялася іншою справою - навчала французької мови першокласників в одному з коледжів. В середині дев'яностих Анна Гаванда вийшла заміж, але згадувати це вона не любить - через кілька років чоловік кинув її, залишивши на пам'ять двоє дітей - сина Луї (1996 рік народження) та дочку Фелісіте (1999 рік народження).
У 1998 році отримала премію «Кров у чорнильниці» за новелу «Aristote» і перемогла ще в двох конкурсах. У 1999 році вийшла дебютна книга письменниці — збірка оповідань «Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав». Пізніше книга отримала премію RTL. Книга була перекладена на понад 30 мов.
У 2002 році вийшов перший роман письменниці «Я її кохав. Я його кохала». Але це був лише початок, грандіозний успіх прийшов до письменниці після виходу книги «Просто разом», яка перевершила навіть «Код да Вінчі». Роман був перекладений на 36 мов.
у 2002 році була написана книга для підлітків «35 кіло надії»[2] - роман, що торкається складної теми виживання підлітка в світі, в якому він не може адаптуватися через певні розумові проблеми. А у 2010 році цей роман екранізували.
Зараз Анна Гавальда живе в містечку Мелен, розташованому на відстані близько 45 км на південний схід від Парижа. Пише щодня по три години новели і статті для журналу "Elle".
Розлучена, виховує двох дітей.
Вона також переклала роман Джона Вільямса "Stoner" на французьку.
У березні 2018 року Анна Гавалда з'явилася в африканських ЗМІ як один з фіналістів GPLA 2017 року. Вона була вибрана в категорії "Belles-Lettres" за збірку оповідань "Fendre l'armure", яка була випущена в 2017 році.
Твори
- Je voudrais que quelqu'un m'attende quelque part / Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав, 1999
- L'Échappée belle / Ковток свободи, 2001
- 35 kilos d'espoir / 35 кілограмів надії,[3] 2002
- Je l'aimais / Я її кохав. Я його кохала, 2002
- Ensemble, c'est tout / Просто разом, 2005
- La Consolante / Втішна партія гри в петанк, 2008
- Billie / Біллі, 2013
- Yann / Ян, 2014
- Des vies en mieux, 2014.
- Mathilde / Матильда, 2015
- "Fendre l'armure"/ Розділіть броню, 2017
Українські переклади
- Анна Гавальда. Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав[4] / Переклад з французької Євгенії Кононенко. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 144 ст.
- Анна Гавальда Я його кохала / Переклад з французької Маргарити Венгренівської. — Київ: Неопалима купина, 2006. — 232ст.
- Гавальда Анна Розрада / Переклад з французької Петра Таращука. — Харків: Фоліо, 2015. — 415с. — (Карта світу).
- Гавальда Анна Я її кохав. Я його кохала. Ковток свободи / Переклад з французької Катерини Єрмолаєвої. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. — 240с.
Екранізації
- У 2007 році вийшов фільм Клода Беррі «Просто разом», з Одрі Тоту у головній ролі.
- У 2009 році режисером Забу Брайтмеззном було знято фільм за романом «Я її кохав. Я його кохала»
- У 2010 році вийшов фільм Олів'є Ланглуа «35 кілограмів надії»
Джерела
Примітки