Elle
«Elle» («Елль», назва з французької перекладається як «Вона») — міжнародний журнал, який містить інформацію про моду, красу, здоров'я та розваги. Випускається в 29 версіях більш ніж в 60-ти країнах світу. Видання виходить щомісяця, а у Франції — один раз на тиждень.
![]() | ||||
![]() | ||||
Марина Порошенко на обкладинці вересневого випуску (2014) | ||||
Країна видання | Франція | |||
---|---|---|---|---|
Тематика | мода, краса, здоров'я | |||
Періодичність виходу |
щотижня (тільки у Франції) щомісячно (по всьому світу) | |||
Мова | Болгарська, китайська, хорватська, чеська, данська, голландська, англійська, фінська, французька, німецька, грецька, угорська, індонезійська, італійська, японська, корейська, норвезька, польська, португальська, румунська, російська, сербська, словенська, іспанська, шведська, тайська, турецька, в'єтнамська, українська | |||
Головний редактор |
Валері Toрaнян (Франція) Роббі Майерс (США) Лорейн Кенді (Британія) Глорія Лам (Гонконг) | |||
Редактор | Françoise-Marie Santuccid | |||
Власник | Lagardère Newsd | |||
Видавець | Hachette Filipacchi Médias (з 2011 належить Hearst Corporation) | |||
Засновник | Елен Гордон і Marcelle Auclaird | |||
Засновано | 1945 | |||
Наклад | 6,6 млн/місяць примірників | |||
ISSN |
0935-462X 0013-6298 | |||
| ||||
Elle.com Elle.fr Elle.no Elle.rs ElleUK.com Elle.ua |
Журнал Elle був заснований в 1945 році у Франції подружжям Елен Гордон-Лазарефф (1913–1988) і П'єром Лазарефф (1907–1972)[1].
У 2007 був запущений вебсайт Elle.com[2].
У Франції, журнал належить «Lagardere Group», в США «Hachette Filipacchi Media U.S», у Канаді «Transcontinental Media», у Бразилії «Grupo Editora Abril», у Мексиці «Grupo Editorial Expansion», в Аргентині «Grupo Clarin», у Сінгапурі «Mediacorp», у Німеччині «Hubert Burda Media», у Росії «Hearst Shkulev Media / ИнтерМедиаГруп».
Елен Гордон — Лазарефф
Елен Гордон була емігранткою з Ростова-на-Дону, дочкою знаменитого російського тютюнового короля Бориса Гордона, відомого мецената і любителя поезії. Сім'я поїхала до Парижа, коли почався Жовтневий переворот. Борис Гордон встиг перевести свої статки в європейські банки, тому за кордоном родина жила у розкоші і достатку. У дитинстві Елен довелося пожити в різних столицях Європи, але більшу частину часу її будинком був Париж.
У 19 років вона вийшла заміж і народила дочку Мішель, а вже в 22 роки розлучилася з чоловіком і записалася на факультет етнології університету Сорбонни. Пізніше Елен вмовила вчених взяти її з собою в Малі досліджувати плем'я догонів. Після повернення вона вирішила стати журналістом. Елен послала свої подорожні нотатки видавцеві П'єру Лазареффу), і вже наступного дня вони були надруковані в його газеті, а саму Елен запросили вести дитячу рубрику. Елен всерйоз цікавилася процесами видання: версткою, друкуванням, розповсюдженням. Вона вивчала листи читачок, щоб зрозуміти, чого жінки чекають від преси.
У 1939 році Елен Гордон вийшла заміж за П'єра Лазареффа. Незабаром після цього подружжя, яке мало єврейське походження, було змушено тікати з Франції. Вони поїхали в Нью-Йорк, де Елен, яка добре знала англійську мову, швидко знайшла роботу: жінка співпрацювала із журналом Harper's Bazaar, а також з одним із додатків New York Times. У 1944 році П'єр повернувся до Франції і створив знамениту щоденну газету France-Soir. Там друкувалися статті про події різного роду, кримінальна хроніка, замітки про скандали, світські плітки. П'єр став першим в Європі медіамагнатом.
Історія створення
Елен, натхненна успіхами чоловіка, після повернення до Франції відкрила свою редакцію в будівлі газети France-Soir. Спочатку для запуску видання у неї не було нічого. Але талановита жінка домовилася з письменницею Колетт про написання розповіді для журналу, а також організувала друк в США, завдяки чому Elle першим з французьких видань вийшов із кольоровою обкладинкою. Але головним досягненням Елен було те, що вона відчула, що в важкий повоєнний час жінкам хочеться свободи і позитивного погляду на світ — «смішного у важливому, серйозного в легковажному».
Перший номер щотижневого видання Elle вийшов 21 листопада 1945. Емансипований журнал швидко став успішним і до кінця 60-х років мав аудиторію в 800 тисяч читачок. У той час його гаслом були слова: «Якщо вона читає, вона читає Elle».
Зміна керівництва
У 1981 році Даніель Філіпачі і Жан-Люк Лагардера викупили видання серії «Hachette», в число яких входив і Elle. Після цього журнал набув статусу міжнародного видання, і вийшов спочатку на ринок Великої Британії (1985 рік), а потім і США (1988 рік). Elle Росія з'явився в 1996 році, а українська версія — в 2001.
Зміна статусу видання
У 2005 році Elle був зареєстрований як рекламне видання, що дозволило розміщувати на його сторінках більше 40 % рекламних матеріалів. Видавці стверджують, що після перереєстрації в журналі розміщується не більше 44 % реклами, не рахуючи продакт-плейсменту.
Концепція журналу
Унікальна концепція Elle — розгляд моди через спосіб життя. Журнал дотримується принципу «Змішувати і поєднувати» (англ. «mix & match»), коли моделі люксових брендів складають один комплект із речами середньої цінової категорії. Такий підхід демонструє головний закон Elle: індивідуальний стиль важливіше сьогохвилинних течій моди. У журналі публікуються статті про красу, огляди косметичних новинок, новини про зірок, замітки про подорожі та інше. У кожен номер журналу Elle вкладаються пробники косметики та парфумерії. Видання дає рекомендації, але не нав'язує власні уявлення про стиль.
Зміст журналу
У першому номері Elle давалися поради про те, як залишатися вільною і привабливою, незважаючи на дефіцит та харчування за талонами, як перешити старі сукні, щоб вони знову стали модними, та інше. Крім цього, у першому номері був поміщений рецепт французької страви крок-месьє з чорною редькою і сирками Petits suisses. Згодом на сторінках журналу розміщувалися теми про вибори та рух панків, про травень 1968 року і статистику розлучень у Буркіна-Фасо, про аборти і контрацепцію.
Елен відкрила світові талант Бріжіт Бардо і Андре Куррежа, а також випустила лінію одягу Elle. Із журналом співпрацювала Коко Шанель (фр. Gabrielle Bonheur Chanel), яку Елен підтримала в 1954 році, коли її створена після п'ятнадцятирічної перерви колекція не знайшла успіху в Європі: видавець заявила, що цей одяг — провісник прийдешнього перевороту в моді. Також, завдяки протекції Елен, став знаменитий дизайнер Юбер де Живанші (фр. Hubert James Marcel Taffin de Givenchy), а в 1962 році вона однією з перших захопилася незвичністю колекції Соні Рікель (фр. Sonia Rykiel]).
В даний час журнал має такі основні розділи: «Стиль», «Мода», «Краса», «Стиль життя». Elle містить практичні поради від професіоналів про формування базового гардероба, оптимальне дотримання модних тенденцій, нові ідеї в зачісці і макіяжі, вибір засобів для догляду за шкірою та інше. Також видання пропонує огляди новинок кіно, літератури, музики.
Аудиторія
Журнал Elle призначений для жінок, які цікавляться модою і піклуються про свою зовнішність. 82 % читачок знаходяться у віці від 18-ти до 49 років. 78 % з читачів — передплатники. Інші 27 % купують журнал в магазинах і кіосках. У відповідності до змісту журналу, для представниць його аудиторії характерні відкритість, незалежність, жіночність, чарівність, допитливість, іронічність. Читачки Elle самостійні і платоспроможні. Загальна аудиторія журналу становить більше 5 мільйонів людей, а від 5 до 10 % з них — чоловіки.
Видавництва
На батьківщині журналу Elle, у Франції, він належить медіагрупі Lagardere, яка володіє видавництвом Hachette Filipacchi. У США журнал випускається Hachette Filipacchi Media US, у Німеччині — Hubert Burda Media, у Канаді — Cedex France Canada Editions Et Publications, у Росії — Hearst Shkulev Media.
Також випускаються видання бренду Elle:
Elle Decoration (Elle Décor) — щомісячний журнал про сучасний інтер'єр, де публікуються останні тенденції в оформленні приміщень, ексклюзивні інтерв'ю із дизайнерами та архітекторами, фотографії найкращих будинків світу, практичні поради з декору та інше. Видання призначене для тих, хто прагне виразити власну індивідуальність за допомогою домашнього інтер'єру. Читачі журналу вимогливо ставляться до якості житла, цікавляться модою, готові реалізовувати власні ідеї в декорі приміщення. Elle Decoration випускається в 25-ти країнах світу. Слоган видання — «Час змінити декорації!».
Elle Girl — щомісячний журнал для дівчат віком від 14-ти до 23х років, в якому містяться поради щодо створення власного іміджу, статті про любов і відносини, замітки про знаменитостей та ін. Видання слідує традиціям Elle і надає своїм читачкам постійно нові відомості про моду. Журнал призначений для дівчат, які хочуть бути жіночними і стильними, самостійними і внутрішньо вільними. Друковане видання Elle Girl виходить у Росії, Кореї, Тайвані, Японії та Нідерландах. Слоган видання — «Модний журнал для модних дівчат».
Elle Deluxe — щоквартальний журнал про розкіш і цінності, де містяться статті про діяльність людей з великими можливостями, огляди предметів класу люкс, інтерв'ю із зірками світової величини, замітки про місця відпочинку для обраних. Виходить з 2006 року. Elle Deluxe — проект винятково ИД Hearst Shkulev Media, що видається під брендом Elle. Ось як визначає свою читацьку аудиторію головний редактор Elle Deluxe Неллі Константинова: "Вони вміють носити діамантові тіари і відкривають органічні ферми в Сибірі. Знають все про арт-аукціони і самі водять літаки. Із закритими очима розрізняють букети вин і проводять відпустку в амазонських глибинах далеко від цивілізації ". Слоган видання — «Стиль життя Deluxe».
Головні редактори ELLE
- Франція — Валері Туронян;
- США — Роберта (Роббі) Майерс;
- Велика Британія — Дженіфер Дікінсон;
- Росія — Олена Сотникова;
- Україна — Софія Забуга.
Cайти Elle
У світі існує 29 інтернет-сайтів Elle — відповідно до кількості друкованих версій журналу. Український ресурс elle.com.ua відкрився останнім — в березні 2012 року. Всі сайти Elle мають схожу структуру. Основні розділи ресурсів: «Мода», «Шопінг», «Стиль життя», «Астро», «Стосунки», «Краса», «Люди» (або «Зірковий стиль», «Поп-культура» і тому подібне). Всі сайти Elle регулярно публікують новинні замітки про моду і знаменитостей. Ресурси в окремих країнах мають власні рубрики. Так, наприклад, італійський сайт має розділи «Весілля» і «Кулінарні рецепти», російський і український — «Travel», сайт Квебека — розділ «Суспільство» і тому подібне.
За підрахунками, на 29 сайтів заходить близько 1 мільйона відвідувачів і щомісячно вони продивляються 26 мільйонів сторінок.
Обкладинки Elle Magazine [Ukraine]
Цікаві факти
Цитати
«Ми шануємо виняткових жінок, які задають тон і по-новому використовують можливості Голлівуду.»
Роббі Майерс, головний редактор Elle США
«Наші читачки досить молоді, щоб думати про життя як про пригоду, і досить дорослі, щоб мати гроші для розкоші.»
Роббі Майерс, головний редактор Elle США
«Настав час ELLE!»
Гасло рекламної кампанії Elle Росія
«Ми віримо в парадокси і одночасно можемо бути іронічними і серйозними, інтелектуальними і поверхневими, комерційними і артовими. Ми віримо в мрію, але хочемо жити в реальності. Ми віримо в минуле, сьогодення, майбутнє — і вміємо змішувати це в правильних пропорціях. Ми віримо в ELLE.»
Олена Сотникова, головний редактор ELLE Росія
«Ми не збираємося зупинятися на досягнутому. Зміни тривають кожен місяць. Наша модна революція тільки почалася!»
Наталія Шкулева, видавець групи журналів Elle
«Крім друкованої версії і сайту, у Elle є мобільний додаток і версія для планшетного комп'ютера. Завдяки широкому обхвату носіїв, Elle показав рекордне зростання аудиторії в Росії. Кілька років тому кількість читачів становило 600 000 чоловік. Тепер, з розвитком інших платформ, сукупна аудиторія Elle — понад 2,5 млн чоловік.»
Жан де Вітт, перший Віце-Президент ВД Hearst Shkulev
Див. також
- Elle Girl
- Elle (Індія)
Джерела
- Энциклопедия моды
- http://www.elle.ru
- http://elle.ua
- http://wiki.wildberries.ru/глянец/magazines/harpers-bazaar
- http://wiki.wildberries.ru/глянец/magazines/elle-россия
- «Top 10 Fashion Mazgines in the World». Blog. Rich Top 10 Lists. Retrieved 20 April 2014.
Примітки
- " Pierre et Hélène Lazareff, couple hors normes ! " Sophie Delassein, Jean-Pierre Thiollet, France-Soir, 12 May 2009, http://www.francesoir.fr/loisirs/litterature/“pierre-et-helene-lazareff-couple-hors-normes-”-sophie-delassein-38180.html
- Fipp's top magazine innovations for 2011. Campaign. 22 березня 2011. Процитовано 14 серпня 2015.