Elle

«Elle» («Елль», назва з французької перекладається як «Вона») — міжнародний журнал, який містить інформацію про моду, красу, здоров'я та розваги. Випускається в 29 версіях більш ніж в 60-ти країнах світу. Видання виходить щомісяця, а у Франції — один раз на тиждень.

Вона
ELLE
Марина Порошенко на обкладинці вересневого випуску (2014)
Країна видання Франція
Тематика мода, краса, здоров'я
Періодичність виходу щотижня (тільки у Франції)
щомісячно (по всьому світу)
Мова Болгарська, китайська, хорватська, чеська, данська, голландська, англійська, фінська, французька, німецька, грецька, угорська, індонезійська, італійська, японська, корейська, норвезька, польська, португальська, румунська, російська, сербська, словенська, іспанська, шведська, тайська, турецька, в'єтнамська, українська
Головний редактор Валері Toрaнян (Франція)
Роббі Майерс (США)
Лорейн Кенді (Британія)
Глорія Лам (Гонконг)
Редактор Françoise-Marie Santuccid
Власник Lagardère Newsd
Видавець Hachette Filipacchi Médias (з 2011 належить Hearst Corporation)
Засновник Елен Гордон і Marcelle Auclaird
Засновано 1945
Наклад 6,6 млн/місяць примірників
ISSN 0935-462X
0013-6298

Elle.com
Elle.fr
Elle.no
Elle.rs
ElleUK.com
Elle.ua

Журнал Elle був заснований в 1945 році у Франції подружжям Елен Гордон-Лазарефф (19131988) і П'єром Лазарефф (19071972)[1].

У 2007 був запущений вебсайт Elle.com[2].

У Франції, журнал належить «Lagardere Group», в США «Hachette Filipacchi Media U.S», у Канаді «Transcontinental Media», у Бразилії «Grupo Editora Abril», у Мексиці «Grupo Editorial Expansion», в Аргентині «Grupo Clarin», у Сінгапурі «Mediacorp», у Німеччині «Hubert Burda Media», у Росії «Hearst Shkulev Media / ИнтерМедиаГруп».

Елен Гордон — Лазарефф

Елен Гордон була емігранткою з Ростова-на-Дону, дочкою знаменитого російського тютюнового короля Бориса Гордона, відомого мецената і любителя поезії. Сім'я поїхала до Парижа, коли почався Жовтневий переворот. Борис Гордон встиг перевести свої статки в європейські банки, тому за кордоном родина жила у розкоші і достатку. У дитинстві Елен довелося пожити в різних столицях Європи, але більшу частину часу її будинком був Париж.

У 19 років вона вийшла заміж і народила дочку Мішель, а вже в 22 роки розлучилася з чоловіком і записалася на факультет етнології університету Сорбонни. Пізніше Елен вмовила вчених взяти її з собою в Малі досліджувати плем'я догонів. Після повернення вона вирішила стати журналістом. Елен послала свої подорожні нотатки видавцеві П'єру Лазареффу), і вже наступного дня вони були надруковані в його газеті, а саму Елен запросили вести дитячу рубрику. Елен всерйоз цікавилася процесами видання: версткою, друкуванням, розповсюдженням. Вона вивчала листи читачок, щоб зрозуміти, чого жінки чекають від преси.

У 1939 році Елен Гордон вийшла заміж за П'єра Лазареффа. Незабаром після цього подружжя, яке мало єврейське походження, було змушено тікати з Франції. Вони поїхали в Нью-Йорк, де Елен, яка добре знала англійську мову, швидко знайшла роботу: жінка співпрацювала із журналом Harper's Bazaar, а також з одним із додатків New York Times. У 1944 році П'єр повернувся до Франції і створив знамениту щоденну газету France-Soir. Там друкувалися статті про події різного роду, кримінальна хроніка, замітки про скандали, світські плітки. П'єр став першим в Європі медіамагнатом.

Історія створення

Елен, натхненна успіхами чоловіка, після повернення до Франції відкрила свою редакцію в будівлі газети France-Soir. Спочатку для запуску видання у неї не було нічого. Але талановита жінка домовилася з письменницею Колетт про написання розповіді для журналу, а також організувала друк в США, завдяки чому Elle першим з французьких видань вийшов із кольоровою обкладинкою. Але головним досягненням Елен було те, що вона відчула, що в важкий повоєнний час жінкам хочеться свободи і позитивного погляду на світ — «смішного у важливому, серйозного в легковажному».

Перший номер щотижневого видання Elle вийшов 21 листопада 1945. Емансипований журнал швидко став успішним і до кінця 60-х років мав аудиторію в 800 тисяч читачок. У той час його гаслом були слова: «Якщо вона читає, вона читає Elle».

Зміна керівництва

У 1981 році Даніель Філіпачі і Жан-Люк Лагардера викупили видання серії «Hachette», в число яких входив і Elle. Після цього журнал набув статусу міжнародного видання, і вийшов спочатку на ринок Великої Британії (1985 рік), а потім і США (1988 рік). Elle Росія з'явився в 1996 році, а українська версія — в 2001.

Зміна статусу видання

У 2005 році Elle був зареєстрований як рекламне видання, що дозволило розміщувати на його сторінках більше 40 % рекламних матеріалів. Видавці стверджують, що після перереєстрації в журналі розміщується не більше 44 % реклами, не рахуючи продакт-плейсменту.

Концепція журналу

Унікальна концепція Elle — розгляд моди через спосіб життя. Журнал дотримується принципу «Змішувати і поєднувати» (англ. «mix & match»), коли моделі люксових брендів складають один комплект із речами середньої цінової категорії. Такий підхід демонструє головний закон Elle: індивідуальний стиль важливіше сьогохвилинних течій моди. У журналі публікуються статті про красу, огляди косметичних новинок, новини про зірок, замітки про подорожі та інше. У кожен номер журналу Elle вкладаються пробники косметики та парфумерії. Видання дає рекомендації, але не нав'язує власні уявлення про стиль.

Зміст журналу

У першому номері Elle давалися поради про те, як залишатися вільною і привабливою, незважаючи на дефіцит та харчування за талонами, як перешити старі сукні, щоб вони знову стали модними, та інше. Крім цього, у першому номері був поміщений рецепт французької страви крок-месьє з чорною редькою і сирками Petits suisses. Згодом на сторінках журналу розміщувалися теми про вибори та рух панків, про травень 1968 року і статистику розлучень у Буркіна-Фасо, про аборти і контрацепцію.

Елен відкрила світові талант Бріжіт Бардо і Андре Куррежа, а також випустила лінію одягу Elle. Із журналом співпрацювала Коко Шанель (фр. Gabrielle Bonheur Chanel), яку Елен підтримала в 1954 році, коли її створена після п'ятнадцятирічної перерви колекція не знайшла успіху в Європі: видавець заявила, що цей одяг — провісник прийдешнього перевороту в моді. Також, завдяки протекції Елен, став знаменитий дизайнер Юбер де Живанші (фр. Hubert James Marcel Taffin de Givenchy), а в 1962 році вона однією з перших захопилася незвичністю колекції Соні Рікель (фр. Sonia Rykiel]).

В даний час журнал має такі основні розділи: «Стиль», «Мода», «Краса», «Стиль життя». Elle містить практичні поради від професіоналів про формування базового гардероба, оптимальне дотримання модних тенденцій, нові ідеї в зачісці і макіяжі, вибір засобів для догляду за шкірою та інше. Також видання пропонує огляди новинок кіно, літератури, музики.

Аудиторія

Журнал Elle призначений для жінок, які цікавляться модою і піклуються про свою зовнішність. 82 % читачок знаходяться у віці від 18-ти до 49 років. 78 % з читачів — передплатники. Інші 27 % купують журнал в магазинах і кіосках. У відповідності до змісту журналу, для представниць його аудиторії характерні відкритість, незалежність, жіночність, чарівність, допитливість, іронічність. Читачки Elle самостійні і платоспроможні. Загальна аудиторія журналу становить більше 5 мільйонів людей, а від 5 до 10 % з них — чоловіки.

Видавництва

На батьківщині журналу Elle, у Франції, він належить медіагрупі Lagardere, яка володіє видавництвом Hachette Filipacchi. У США журнал випускається Hachette Filipacchi Media US, у Німеччині Hubert Burda Media, у Канаді Cedex France Canada Editions Et Publications, у Росії Hearst Shkulev Media.

Також випускаються видання бренду Elle:

Elle Decoration (Elle Décor) — щомісячний журнал про сучасний інтер'єр, де публікуються останні тенденції в оформленні приміщень, ексклюзивні інтерв'ю із дизайнерами та архітекторами, фотографії найкращих будинків світу, практичні поради з декору та інше. Видання призначене для тих, хто прагне виразити власну індивідуальність за допомогою домашнього інтер'єру. Читачі журналу вимогливо ставляться до якості житла, цікавляться модою, готові реалізовувати власні ідеї в декорі приміщення. Elle Decoration випускається в 25-ти країнах світу. Слоган видання — «Час змінити декорації!».

Elle Girl — щомісячний журнал для дівчат віком від 14-ти до 23х років, в якому містяться поради щодо створення власного іміджу, статті про любов і відносини, замітки про знаменитостей та ін. Видання слідує традиціям Elle і надає своїм читачкам постійно нові відомості про моду. Журнал призначений для дівчат, які хочуть бути жіночними і стильними, самостійними і внутрішньо вільними. Друковане видання Elle Girl виходить у Росії, Кореї, Тайвані, Японії та Нідерландах. Слоган видання — «Модний журнал для модних дівчат».

Elle Deluxe — щоквартальний журнал про розкіш і цінності, де містяться статті про діяльність людей з великими можливостями, огляди предметів класу люкс, інтерв'ю із зірками світової величини, замітки про місця відпочинку для обраних. Виходить з 2006 року. Elle Deluxe — проект винятково ИД Hearst Shkulev Media, що видається під брендом Elle. Ось як визначає свою читацьку аудиторію головний редактор Elle Deluxe Неллі Константинова: "Вони вміють носити діамантові тіари і відкривають органічні ферми в Сибірі. Знають все про арт-аукціони і самі водять літаки. Із закритими очима розрізняють букети вин і проводять відпустку в амазонських глибинах далеко від цивілізації ". Слоган видання — «Стиль життя Deluxe».

Головні редактори ELLE

Cайти Elle

У світі існує 29 інтернет-сайтів Elle — відповідно до кількості друкованих версій журналу. Український ресурс elle.com.ua відкрився останнім — в березні 2012 року. Всі сайти Elle мають схожу структуру. Основні розділи ресурсів: «Мода», «Шопінг», «Стиль життя», «Астро», «Стосунки», «Краса», «Люди» (або «Зірковий стиль», «Поп-культура» і тому подібне). Всі сайти Elle регулярно публікують новинні замітки про моду і знаменитостей. Ресурси в окремих країнах мають власні рубрики. Так, наприклад, італійський сайт має розділи «Весілля» і «Кулінарні рецепти», російський і український — «Travel», сайт Квебека — розділ «Суспільство» і тому подібне.

За підрахунками, на 29 сайтів заходить близько 1 мільйона відвідувачів і щомісячно вони продивляються 26 мільйонів сторінок.

Обкладинки Elle Magazine [Ukraine]

  • Поппі Делевіль (модель), (Вересень 2013)
  • Ріанн тен Хакен (модель), (Серпень 2013)
  • Мілла Йовович (актриса, модель), (Липень 2013)
  • Ріанна (співачка), (Червень 2013)

Цікаві факти

  • У США журнал Elle щорічно проводить церемонію нагородження Women in Hollywood, лауреатами якої стають найзнаменитіші жінки Голлівуду — актриси, продюсери, режисери.
  • «Elle» має свою колекцію одягу; вона називається «Elle Contemporary Collection».

Цитати

«Ми шануємо виняткових жінок, які задають тон і по-новому використовують можливості Голлівуду
Роббі Майерс, головний редактор Elle США

«Наші читачки досить молоді, щоб думати про життя як про пригоду, і досить дорослі, щоб мати гроші для розкоші.»
Роббі Майерс, головний редактор Elle США

«Настав час ELLE!»
Гасло рекламної кампанії Elle Росія

«Ми віримо в парадокси і одночасно можемо бути іронічними і серйозними, інтелектуальними і поверхневими, комерційними і артовими. Ми віримо в мрію, але хочемо жити в реальності. Ми віримо в минуле, сьогодення, майбутнє — і вміємо змішувати це в правильних пропорціях. Ми віримо в ELLE.»
Олена Сотникова, головний редактор ELLE Росія

«Ми не збираємося зупинятися на досягнутому. Зміни тривають кожен місяць. Наша модна революція тільки почалася!»
Наталія Шкулева, видавець групи журналів Elle

«Крім друкованої версії і сайту, у Elle є мобільний додаток і версія для планшетного комп'ютера. Завдяки широкому обхвату носіїв, Elle показав рекордне зростання аудиторії в Росії. Кілька років тому кількість читачів становило 600 000 чоловік. Тепер, з розвитком інших платформ, сукупна аудиторія Elle — понад 2,5 млн чоловік.»
Жан де Вітт, перший Віце-Президент ВД Hearst Shkulev

Див. також

Джерела

  1. Энциклопедия моды
  2. http://www.elle.ru
  3. http://elle.ua
  4. http://wiki.wildberries.ru/глянец/magazines/harpers-bazaar
  5. http://wiki.wildberries.ru/глянец/magazines/elle-россия
  6. «Top 10 Fashion Mazgines in the World». Blog. Rich Top 10 Lists. Retrieved 20 April 2014.

Примітки

  1. " Pierre et Hélène Lazareff, couple hors normes ! " Sophie Delassein, Jean-Pierre Thiollet, France-Soir, 12 May 2009, http://www.francesoir.fr/loisirs/litterature/“pierre-et-helene-lazareff-couple-hors-normes-”-sophie-delassein-38180.html
  2. Fipp's top magazine innovations for 2011. Campaign. 22 березня 2011. Процитовано 14 серпня 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.