Анна Гамільтон, герцогиня Гамільтон

Анна Гамільтон була другою дочкою Джеймса Гамільтона (1606—1649) — ІІІ маркіза Гамільтон, І герцога Гамільтона та леді Маргарет Філдінг (1613—1638) — дочки Вільяма Філдінга — І графа Денбі та леді Сюзанни Віл'єрс — сестри Джорджа Віл'єрса — І герцога Бекінгема.

Народилась в палаці Вайтхолл в Лондоні, де її мати служила придворною дамою при Генріетті Маріїї Французській — дружині короля Англії та Шотландії Карла І Стюарта. У березні 1649 році після смертної кари Джеймса Гамільтона — І герцога Гамільтона, його молодший брат Вільям Гамільтон — граф Ланарк успадкував його титули і володіння. У 1651 році Вільям Гамільтон помер від ран, отриманих в битві під Вустером, де він захищав короля Карла ІІ та Шотландію. У своєму заповіті, який він склав в Гаазі в 1650 році, Вільям Гамільтон написав, що його племінниця Анна повинна успадкувати всі його землі і титул герцога, а не його власні дочки. У вересні 1651 році Анна Гамільтон успадкувала титул герцогині Гамільтон, титул маркізи Клайдсдейл, графині Арран, графині Ланарк, графині Кембрідж. Анна Гімільтон могла претендувати на трон королів Шотландії. Її предок — Джеймс Гамільтон (1415—1479) — І лорд Гамільтон був одружений з принцесою Марією Шотландською — дочкою короля Якова ІІ Стюарта. Її прапрадід Джеймс Гамільтон (1516—1575) — ІІ граф Арран був спадкоємцем трону Шотландії після смерті Джона Стюарта і до народження Якова VI Стюарта та регентом Шотландії під час неповноліття короля та в час перебування у Франції королеви Марії Стюарт.

У липні 1698 року Анна Гамільтон відмовилась від всіх своїх титулів на користь англійського короля Вільгельма Оранського, який через місяць своїм указом підписаним в Хет Лоо (Нідерланди) передав всі титули її стршому сину Джеймсу Гамільтону, що став герцогом Гамільтоном, маркізом Клайдсдейлом, графом Арраном, графом Ланарком, графом Кембріджем. 17 жовтня 1716 року Анна Гамільтон у віці 85 років померла в своєму родовому замку Гамільтон в Шотландії.

Анна Гамільтон 29 квітня 1656 року в Корсторфіні (біля Единбургу) одружилась з Вільямом Дугласом (1634—1694) — І графом Селкірк, молодшим сином Вільяма Дугласа, І маркіза Дугласа та леді Мері Гордон (1600—1674).

У 1660 році Вільям Дуглас взяв прізвище Дуглас-Гамільтон і став герцогом Гамільтон (по шлюбу). У них були діти:

• леді Мері Гамільтон (1657—1666)
• Джеймс Гамільтон (1658—1712) — IV герцог Гамільтон, І герцог Брендон
• лорд Вільям Гамільтон (1659—1681)
• леді Анна Гамільтон (1661—1663)
• леді Кетрін Гамільтон (1662—1707) — одружилась з Джоном Мюрреєм (1660—1724) — І герцогом Атолл
• Чарльз Гамільтон (1663—1739) — ІІ граф Селкірк
• Джон Гамільтон (1665—1744) — І граф Руглен, ІІІ граф Селкірк
• Джордж Гамільтон (166—1737) — І граф Оркні
• леді Сюзанна Гамільтон (1667—1737) — одружилась з Джоном Кокрейном (1660—1690) — IV графом Дандональдом, вдруге одружилась з Джоном Геєм (1645—1713) — ІІ маркізом Твіддейл
• леді Маргарет Гамільтон (1668—1731) — одружилась з Джеймсом Молом (1658—1723) — IV графом Панмюр
• леді Анна Гамільтон (нар. 1669) — померла в дитинстві
• лорд Базіл Гамільтон (1671—1701)
• лорд Арчібальд Гамільтон (1673—1754)

• Scots Peerage Vol IV, p.381, 383
• The Dukedom of Châtellerault had been forfeit in 1559, though reaffirmed for the 12th Duke of Hamilton by Napoleon III
• Lundy, Darryl. «Anne Hamilton, Duchess of Hamilton». The Peerage.[unreliable source]Peerage.com
• A genealogical and heraldic history of the extinct and dormant baronetcies of England, by J. and J.B. Burke, page 547.
• Balfour Paul, Sir James The Scots Peerage IX Vols. Edinburgh, 1907
• Marshall, Dr. Rosalind K. The Days of Duchess Anne-Life in the Household of the Duchess of Hamilton 1656—1716. Edinburgh: Tuckwell press. 1973(2000ed.)