Анна Генрієтта Баварська

Анна Генрієтта Баварська (фр. Anne Henriette Julie; 13 березня 1648 — 23 лютого 1723) — принцеса Пфальц-Зіммерська, дружина Генріха III, герцогиня Бурбонська. Після смерті батька Генріх III став наступним принцом Конде. Сама ж Анна Генрієтта від 1708 року носила титул герцогині Арш.

Анна Генрієтта Баварська
фр. Anne de Bavière
Прізвисько princesse palatine
Народилася 13 березня 1648(1648-03-13)[1][2]
Париж, Королівство Франція[1]
Померла 23 лютого 1723(1723-02-23)[1][3][4] (74 роки)
Petit Luxembourgd, Париж, Королівство Франція
Поховання Couvent des Carmélites du faubourg Saint-Jacquesd
Країна  Франція
Німеччина
Діяльність аристократка
Знання мов французька[5]
Титул герцогиня Конде, Пфальц-Зіммерська,Арш.
Конфесія католицтво
Рід Віттельсбахи
Батько Edward, Count Palatine of Simmernd
Мати Anne Gonzagad
Брати, сестри Луїза Марія Пфальцька і Бенедикта Генрієтта Пфальцька
У шлюбі з Генріх III Бурбон-Конде
Діти Marie Thérèse de Bourbond, Louis, Prince of Condéd, Anne Marie de Bourbond, Louise Bénédicte de Bourbond і Марія Анна де Бурбон (1678-1718)
Автограф

Біографія

Анна народилася в Парижі і була однією з трьох дочок принца Едварда Віттельсбаха князя Пфальц-Зіммерського та Анни Ґонзаги. Її дідусями і бабусями були: Фрідріх V «Зимовий король», Єлисавета Стюарт та Карл I Ґонзаґа (герцог Мантуї), Кетрін де Гіз. Її тітка дворазова польська королева Людовика Марія Ґонзага.

В п'ятнадцять років вона заручилася з Генріхом III, герцогом Енгієнським-він був єдиною дитиною відомого командира Людовика II, герцог Конде. Людовик був найстаршим принцом крові при французькому дворі і носив титул Першого Принца Крові. Його син носив титул герцога Енгієнського, всі про дворі звертались до нього Monsieur le Duc. Шлюб був укладений в Луврі 11 грудня 1663 року в присутності двору Людовика XIV та королівської родини. З того часу герцогиня стала відома як Madame la Duchesse а після смерті свого батька в 1684 році Madame la Princesse.

Герцог Енгієнський був неврівноваженим, агресивним, і більшу частину свого життя вважав що він лікантроп. Герцогиню описують як дуже набожну, щедру та милостиву, двір вважав її хорошою матір'ю, та дружиною. Незважаючи на це в її чоловіка часто були напади гніву час то він бив її навіть у присутності дворян. Хоча шлюб Анни виявився нещасливим, своєму чоловіку вона народила десятеро дітей[6].П'ятеро з них вижили.

Герцогиня була одним з свідків одруження її кузени Єлисавети Шарлотти Віттельсбах та брата короля Філіпа, герцога Орлеанського в 1671 році. Батьки Анни Генрієтти та Єлисаветти Шарлотти були братами. Коли в 1708 році помер один з кузенів Анни Генрієтти, Карл IV останній герцог Мантуї, вона була спадкоємиця герцогства Арш. Наступного року в Парижі у віці шістдесяти років помер Генріх III, а її син Людовик стає герцогом Конде. Людовик помер наступного року а титул перейшов до його сина Людовика Генріха.

Анна Генрієта померла ймовірно від віспи 23 лютого 1723 року. Була похована в монастирі кармеліток св. Якова в Парижі[7].

Нащадки

Від шлюбу з Генріхом III, герцогом Конде (1643—1709) Анна мала десятеро дітей:

  • Генрі Бурбон, герцог Бурбонський (1667-1670),
  • Людовик Бурбон, герцог д'Енгієнський, герцог Конде (1668-1710),
  • Генрі Бурбон граф де Клермон (1672-1675),
  • Людовик Генріх Бурбон, граф де ла Марш (1673-1675),
  • Марія Тереза Бурбон мадмуазель де Бурбон (1666-1732), з 1688 дружина двоюрідного брата Франсуа Людовик Бурбон, герцога Конті.
  • Анна Бурбон, мадмуазель д'Енгієн (1670-1675),
  • Анна Марія Бурбон, мадмуазель д'Енгієн, пізніше мадмуазель де Конде (1675-1700),
  • Анна Людовика Бенедикта Бурбон, мадмуазель д'Енгієн, пізніше мадмуазель де Шарль (1676-1753), з 1692 дружина Людовика Огюста Бурбона, герцога Менського (байстрюк сина короля Людовика XIV),
  • Марія Анна Бурбон, мадмуазель де Монтморансі, пізніше мадмуазель д'Енгієн (1678-1718), дружина Луї Жозефа Бурбон, герцога Вандом.
  • дочка, мадмуазель де Клемонт (1679-1680).

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1013290968 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. MAK
  3. Lundy D. R. The Peerage
  4. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
  5. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  7. Jean-Baptiste Eriau: L'ancien Carmel du faubourg Saint-Jacques (1604—1792), J. de Gigord, A. Picard, Paris, 1929

Джерела
  • Maria de Rabutin-Chantal: Listy pani de Sévigné, Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa 1981.
  • Louis de Rouvroy, Pamiętniki, PIW Warszawa.
  • Elwira Watała: Cuchnący Wersal, Videograf 2013. ISBN 9788378351801
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.