Людовик II Бурбон-Конде

Луї́ II де Бурбо́н, Принц Конде́, Людо́вик II де Бурбо́н, Принц Конде́ (фр. Louis de Bourbon, prince de Condé; 8 вересня 1621, Париж, Франція — 11 грудня 1686, Фонтенбло)[4][5], відомий під іменем Великого Конде (le Grand Condé) — принц крові, французький воєначальник та політичний діяч. Походив з молодшої гілки дому Бурбонів, що носили титул Принц Конде. Син Анрі де Бурбона, 3-ого принц Конде (1588—1646). Носив титул герцог д'Енгієн до 1646 року, тоді 4-й принц Конде. Крім титулу принца Конде, був також герцогом де Бурбон, де Монморансі, де Шатору, де Бельгард і де Фронсак, графом де Сансерр (1646—1686), графом де Шароле, пером Франції і першим принцом крові.

Людовик II Бурбон-Конде
фр. Louis II de Bourbon-Condé
Народився 8 вересня 1621(1621-09-08)[1][2][…]
Париж, Королівство Франція
Помер 11 грудня 1686(1686-12-11)[1][2][…] (65 років)
Фонтенбло
Країна  Франція[3]
Діяльність кондотьєр, військовослужбовець
Знання мов французька[1]
Учасник Тридцятирічна війна і Franco-Spanish War (1635–1659)d
Роки активності з 1643
Титул Герцог
Військове звання генерал
Конфесія католицька церква
Рід Бурбони
Батько Henri, Prince of Condéd
Мати Charlotte Marguerite de Montmorencyd
Брати, сестри Арман де Бурбон і Анна Женев'єва де Бурбон-Конде
У шлюбі з Claire-Clémence de Maillé-Brézéd
Діти Генріх III Бурбон-Конде
Автограф
Нагороди

Командувач армій Людовика XIII, потім Людовіка XIV. Найбільше прославився битвами при Рокруа (1643), Фріндланді (1644), Нордлінгені (1645)[6] та Лансі (1648), яка внесла вклад в завершення Тридцятилітньої війни[7].

Один з головних діячів Фронди. Спочатку, під час Парламентської Фронди, став на бік влади та очолював облогу Парижа. Після вступив у конфлікт з кардиналом Мазаріні, за що був ув'язнений. Очолив Фронду Принців, але був розбитий, перейшов на бік Іспанії у Франко-Іспанській війні (1635 по 1659). Після заключення Піренейського миру, повернувся на службу до Людовика XIV. Брав участь у Деволюційній та Голландській війнах[8].

В своєму замку Шантільї прожив до своєї смерті в 1686 році, в оточені родини, письменників, художників серед яких були Буало, Расін, Мольєр, Лабрює́р, Боссюе та інші.[4]

На його похоронах проголосив одну з своїх найвідоміших надгробних промов Жак Бенінь Боссюе.

Скульптор Куазевокс, портретний бюст принца Конде, Лувр
Скульптор Куазевокс, портрет Луї II де Бурбон-Конде, Принца де Конде. Бронзовий бюст. (Лувр)

Справжнім шедевром став бронзовий бюст принца Конде. Дуже вдалий полководець, Луї II Конде відрізнявся жорстокістю, блюзнірством, грубим поводженням навіть з близким оточенням. Він з тих антипатриотів, що обертав свою зброю проти своєї країни. Конде був прибічником Фронди, що воювала проти короля і кардинала Мазаріні. Це він спустошував північні області Франції, це він намагався створити самостійне князівство в своїх землях. Бурхливо проведена молодість, перебування у в'язниці і хвороба зробили його неприємним і антипатичним. Навіть після політичного примирення з королем і кардиналом, його на вісім років відсторонили від справ, бо не довіряли.

Перед скульптором стояло важке завдання створити репрезентативний портрет хворої (хворів на ревматизм) і неприємної, але небезпечної особи. Куазевокс гідно справився з завданням, висунувши на перший план розкішне вбрання Конде і блискучі засоби обробки бронзи. Це трохи затьмарило сміливо змальовану, правдиву і неприємну характеристику образу.

Жоден із портретів Луї ІІ Конде фарбами не передає усю складність характеру по-своєму скаліченої особи принца.

Див. також

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. LIBRIS — 2012.
  4. Louis II de Bourbon, 4e prince de Condé | French general and prince. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 12 травня 2021.
  5. Louis de Bourbon Condé (prince de, 1621-1686). data.bnf.fr (фр.). Процитовано 12 травня 2021.
  6. Конде Луи II Бурбон (Великий Конде). seddab.narod.ru. Процитовано 12 травня 2021.
  7. Веджвуд С. В. (2012). Тридцатилетняя война (російська). Москва: ACT: Астрель: Полиграфиздат. с. 543. «А в августе 1648 года под Лансом вследствие некомпетентности, небрежности или невезения или вследствие всех трех причин он попал в капкан к герцогу Энгиенскому и лишился практически всей своей армии1. Для Фердинанда это был последний удар. Бавария потеряна, Прага осаждена, Леопольд разгромлен у Ланса. Фердинанд подчинился судьбе, согласился с предложенным религиозным урегулированием и подписанием мира.»
  8. Luis II de Borbón-Condé | Real Academia de la Historia. dbe.rah.es. Процитовано 12 травня 2021.

Література
  • Desormeaux «Histoire de Louis de Bourbon» (П., 1766—68)

‎

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.