Ансіан

Ансіа́н (порт. Ansião; МФА: [ɐ̃.si.ˈɐ̃w][1]) — муніципалітет і містечко в Португалії, в окрузі Лейрія. Розташований у центральній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Лейрійсько-Фатімської діоцезії Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1514 року. Поділяється на 6 парафій. За адміністративним поділом чинним до 1976 року був складовою провінції Берегова Бейра. Площа муніципалітету — 176,09 км²

Ансіа́н

Герб

Прапор
Країна:  Португалія
  Регіон: Центр
  Провінція: Берегова Бейра
  Округ: Лейрія
Площа: 176.09 км²
Населення: 13 128 ос. (2011)
  Густота: 74,55 осіб/км²
Самоврядування: 1514
Індекс: 3240
Часовий пояс: UTC+0, +1 (влітку)
Код LAU: 1003
Офіційний сайт
Ансіан на Вікісховищі

, населення муніципалітету — 13128 ос. (2011); густота населення — 74,55 осіб/км² . ПатронДіва Марія. Святковий день муніципалітету — 1-й четвер після Вознесіння. Поштовий індекс — 3240. Код місцевої адміністративної одиниці — 1003. Складова статистичного регіону Центр.

Назва

Географія

Ансіан розташований в центрі Португалії, на північному сході округу Лейрія.

Ансіан межує на північному сході — з муніципалітетом Пенела, на сході — з муніципалітетом Фігейро-душ-Вінюш, на півдні — з муніципалітетом Алвайазере, на заході — з муніципалітетом Помбал, на північному заході — з муніципалітетом Соре.

У Ансіані бере початок річка Набан.

Історія

1514 року португальський король Мануел I надав Ансіану форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.

Населення

Кількість мешканців[2]
1864 1878 1890 1900 1911 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1991 2001 2011
12 177 13 096 12 961 13 562 14 601 14 832 15 543 17 391 18 309 17 268 15 058 15 446 14 029 13 719 13 128

Примітки

  1. European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
  2. Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População)

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ансіан

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.