Антанас Жмуйдзінавічус

А. Жмуйдзінавічюс на поштовій марці Литви. 1996 р.

Навчався в учительській семінарії (1890 — 1894), після закінчення якої працював учителем в школах Польщі. Живопису навчався в приватних школах у Варшаві (1898 — 1901) і в Парижі (1905 — 1906). З 1902 року брав участь у виставках. З 1906 року жив у Вільнюсі, у 1907 році став, разом з М. К. Чюрльонісом, П. Калпокасом, П. Римшою, До. Склерюсом, одним з організаторів першої виставки литовського мистецтва і одним із засновників Литовського мистецького товариства. Був головою товариства до його заборони і скасування у 1934 р.

Могила Жмуйдзінавічюса

У 1908 — 1912 роках і пізніше в країнах Західної Європи і США писав картини, влаштовував свої виставки, читав лекції з литовського мистецтва.

У 1919 році влаштувався в Каунасі. Викладав у Художній школі (1926 — 1940), після Другої світової війни в Інституті прикладного та декоративного мистецтва (1944 — 1951; професор з 1947), Політехнічному інституті (1953 — 1957). В 1951 — 1953 викладав у Вільнюській художній академії). Написав книгу спогадів «Палітра і життя» ("Paletė ir gyve"). Похований на Петрашунському кладовищі в Каунасі [1].

Писав переважно пейзажі, пронизані ліризмом і з часткою алегоричності та ідеалізацією природи: «Німан перед грозою» (1912), «Вихованці Німану» (1927), «Дві сосни» (1930), «Ліс - державі» (1948) (всі в Каунаському художньому музеї ім. М. К. Чюрльоніса); цикл картин «Тут буде Каунаське море» (1953 - 1965). Писав також портрети (наприклад, Тадаса Даугірдаса), фігурні композиції, оформляв книги, створював плакати.

Входив до складу комісії разом з Йонасом Басанавічюсом і Тадасом Даугірдасом, що виробила проект литовського прапора, схвалений Радою Литви 19 квітня 1918 року. Найбільш суттєві риси проекту лежать в основі нинішнього Державного прапора Литви. Брав участь також в розробці Державного герба Литви.

Загальна кількість його робіт сягає 2000.

Правнук Антанаса Жмуйдзінавічюса - Ромас Жмуйдзінавічюс. В даний час живе і працює у Вільнюсі.

У будинку в Каунасі (споруджений у 1929), в якому жив художник, з 1966 діє меморіальний музей, частину експозиції якого склала зібрана ним колекція масок і витворів малої пластики, що зображають чортів. Нині єдиний відомий «Музей чортів» (лит. Velnių muziejus) розташовується у зведеній в 1982 році у прибудові до Будинку-музею Жмуйдзінавічюса і налічує понад 3000 експонатів.

• Всесвітній біографічний енциклопедичний словник. - М., 1998..
• Велика Російська енциклопедія. Т. 10. - М., 2008. (Форма імені: Жмуйдзінавічюс, Антанас Йоно.)
• Малюнки [Ізоматеріал]: [репродукції] / художник В. А. Сєров. - Ленінград, 1970 (АУР5192) (Форма імені: Жмуйдінявічус-Жемайтіс, А. І.)
• Беларуская энцыклапедыя. Т. 6. – Мн., 1998.

• Lietuvos dailės muziejus: A. Žmuidzinavičius
• Trumpa biografija
• Virtuali paroda
• Velnių muziejus