Антипатр Сідонський
Антіпатр Сідонський (грец. Ἀντίπατρος) — давньогрецький поет II століття до н. е. із Сідону.
Антипатр Сідонський | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
2 століття до н. е.[1] Сідон, Ліван | |||
Помер | 1 століття до н. е.[1] | |||
Національність | греки | |||
Діяльність | поет, епіграматист, письменник | |||
Мова творів | давньогрецька | |||
|
Антипатр був автором коротких елегій, деякі з них дійшли до нас у «Грецькій антології», в тому числі «Корона Мелеагра». Він також написав епітафію Сапфо, в якій наполягав, що поетеса померла від природних причин і похована на своїй батьківщині острові Лесбос.
Цицерон[2] описував Антипатра як блискучого епіграміста, але часом схильного до наслідування.
Поряд із Філоном Візантійським, Страбоном, Геродотом та Діодором Сицилійським Антипатр вважається одним з авторів переліку Семи чудес світу, який він описав у своїй поезії близько 140 до н. е.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Цицерон. Oratore, III, 50 і de Fato, 2
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.