Антоніадіс Анастасій Маркович

Закінчив 1877 року Київську Духовну академію з курсовим твором «Вчення Гомера та Гесіода про Божество»[1].

З 21 вересня 1878 року по 1882-1883 навчальний рік працює викладачем предмету Грецька мова у Глухівській прогімназії[2][3][4][5][6].

У 1884-1890 навчальних роках працює викладачем предмету Грецька мова у Новгород-Сіверській гімназії[7][8][9][10][11][12].

У 1890-1910 навчальних роках працює викладачем предмету Давні мови у Златопільській чоловічій гімназії[13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26][27][28][29][30][31][32].

За сумлінну працю отримує чини державної служби:

• 1884 року — колезький асесор.
• 1885 року — надвірний радник.
• 1889 року — колезький радник.
• 21 вересня 1890 року — статський радник.

• Орден Святого Станіслава 3 ступеня.
• Орден Святої Анни 3 ступеня.
• Орден Святого Станіслава 2 ступеня (1 січня 1900 року)[33].
• Орден Святої Анни 2 ступеня (1 січня 1905 року).
• Орден Святого Володимира 4 ступеня (1 січня 1909 року)[34].
• Медаль «У пам'ять царювання імператора Олександра III».

Про подальшу долю відомо тільки те, що 7 листопада 1910 року конверт з анкетою для випускників Київської Духовної академії повернувся зі Златополя з позначкою «Адресат виїхав невідомо куди»[1].