Антоній (Нарожицький)

Митрополит Антоній Нарожницький (*до 1700, Україна — 9 (20) жовтня 1748, Тобольськ) — український релігійний діяч, представник потужної плеяди православних місіонерів Гетьманщини у країнах Західного Сибіру. Засновник Тобольської духовної семінарії і в цілому системи освіти у країнах ханти та мансі.

Митрополит Антоній
 
Альма-матер: Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Діяльність: священник
Ім'я при народженні:
Народження: дата народження невідома
 Україна місце народження невідоме
Смерть: 9 жовтня 1748(1748-10-09)
Тобольськ, Російська імперія
Єп. хіротонія: 26 вересня (7 жовтня) 1742

Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої), митрополит Тобольський та Сибірський РПЦ (б).

Життєпис

Народився в Україні, навчався у Київській духовній академії.

Намісник Свято-Троїцької Сергієвої лаври, де 26 вересня (7 жовтня) 1742 відбулася його хіротонія в сан митрополита Тобольського та Сибірського РПЦ (б).

До Тобольська прибув 19 лютого (2 березня) 1743.

Залишив після себе у Сибіру багато кам'яних церков в єпархії.

Як тільки прибув до єпархії, віддав наказ аби священно-церковнослужителі відправили до Тобольської слов'яно-латинську школи своїх синів, віком від 8 до 18 років. Замісто старого приміщення школи, збудував новий кам'яний будинок для семінарії. Потім відправив архімандрита Спаського монастиря Димитрія Сміловського до України, аби той привіз вчителів. Коли ті прибули в Тобольськ, митрополит 1744 відкрив семінарію[1]:25.

Через чотири роки після заснування семінарії, учні старших класів уже говорили в церквах власні проповіді.

Заснував у семінарії бібліотеку, пожертвувавши 27 томів фоліантів бібліотеки святих отців церкви та давніх церковних письменників латинською мовою[1]:25. Понад те, виклопотав дозвіл придбати для семінарії велику кількість книжок, що залишилися після смерті тобольського митрополита Антонія (Стаховського). До семінарської ж бібліотеки поступили книжки, що залишилися після митрополита Іоанна Максимовича.

Окрім семінарії заснував школи у Рафаїловському, Томському, Олексіївському та Єнисейському монастирях та підтримав раніше засновану школу у Знаменському монастирі. Митрополит особисто призводив у священні чини і вимагав від ставлеників знань катехізису та церковного статуту. Таким чином замісто малограмотного духовенства, поступово давав церквам освічених священно-церковнослужителів.

У 1743 розібрав колишній приділ, що при Успенському катедральному соборі преподобних Антонія та Феодосія Печерських і замість нього, збудував і освятив у 1746 особливий кам'яний теплий собор в ім'я трьох святих. При цьому в інших місцях єпархії збудовано багато храмів дерев'яних та кам'яних. Усіх храмів при митрополиті Антонії в Тобольській єпархії було 347.

У 1747, після смерті Іркутського єпископа Інокентія Неруновича, Іркутська єпархія була тимчасово приєднана до Тобольської. В іркутській єпархії тоді нараховувалося 76 церков.

Скоро після прибуття Антонія до Тобольська тодішнє духовне єпархіальне правління перейменовано на консисторію.

Помер 9 (20) жовтня 1748, похований в Успенському катедральному соборі, біля північної стіни. Над гробницею написана віршована епітафія.

У Тобольській архієрейській ризниці від митрополита Антонія ІІ збереглося: його ставлена грамота, підписана членами св.. Синоду і срібний позолочений посох із написом: «Строен преосвященнейшим митрополитом Антонием Нарожницким».

Примітки
  1. Нечаева Л. В. Православные духовные школы западной сибири в XVIII веке // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена., Т.5, выпуск 11, — СПб: 2005. — С. 15—31

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.