Антоніо Кабальєро-і-Ґонґора

Антоніо Паскуаль де Сан-Педро де Алькантара Кабальєро-і-Ґонґора (ісп. Antonio Pascual de San Pedro de Alcántara Caballero y Góngora; 24 травня 1723 — 24 березня 1796) — іспанський католицький священик і колоніальний чиновник, віце-король Нової Гранади від 1782 до 1789 року.

Антоніо Кабальєро-і-Ґонґора
Прапор
 10-й Віце-король Нової Гранади
11 червня 1782 — січень 1789 року
Попередник: Хуан де Торресар Діас Пім'єнта
Наступник: Франсіско Ґіль де Табоада
 
Ім'я при народженні: ісп. Antonio Caballero y Góngora
Народження: 24 травня 1723(1723-05-24)[1]
Прієго-де-Кордова
Смерть: 24 березня 1796(1796-03-24)[1] (72 роки)
Кордова
Країна: Іспанія
Релігія: Католицька церква[2]

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в шляхетній родині в Кордові. Вивчав теологію у Гранаді, здобувши диплом 1744 року. 19 вересня 1750 року був висвячений у сан священика.

Був високоосвіченою людиною, захоплювався мистецтвом, збирав картини Веласкеса, Рубенса, Тіціана тощо, а його бібліотека містила найсучасніші роботи з усіх галузей знань. Окрім того, він захоплювався нумізматикою.

1775 року отримав сан єпископа Меріди в штаті Юкатан (колоніальна Мексика). Вже за два роки Антоніо Кабальєро став архієпископом Санта-Фе-де-Боготи у віце-королівстві Нова Гранада, але прибув туди лише на початку весни 1778 року. В Боготі новий архієпископ доклав значних зусиль для придушення повстання комун ерос, за що король зробив його кавалером ордена Карлоса III й віце-королем Нової Гранади.

На посту віце-короля Кабальєро відрізу ж впровадив амністію, оголошену королем, таким чином розраховуючи зміцнити свої позиції серед місцевого населення. Він збільшив і вдосконалив колоніальну армію, відрядив францисканців до провінцій, які були зруйновані під час повстання. Також він умовив корону скасувати реформу, відповідно до якої в Боготі були створені інтендансії, в результаті чого Нова Гранада стала єдиною іспанською колонією без таких органів.

Його реформи мали велике значення. Кабальєро вдалось стимулювати зростання економіки та промисловості, він підтримував митців і Королівську ботанічну експедицію 1783 року на чолі з Хосе Селестіно Мутісом[3]. 1782 й 1783 року віце-король був змушений протистояти епідеміям віспи. У жовтні 1784 року Антоніо Кабальєро не надто вдало намагався придушити повстання корінних жителів у провінції Дар'єн. За його врядування було засновано нові місії в Касанаре й Сан-Мартіні.

1787 року подав клопотання про звільнення його з посади віце-короля, й король задовольнив його того ж року. 1788 року Кабальєро отримав кафедру в Кордобі, відпливши до Іспанії в квітні 1789. На батьківщині заснував Школу витончених мистецтв і подарував місту свою колекцію. Помер у Кордобі 1796 року.

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  3. Bleichmar, Daniela (2012). Visible Empire: Botanical Expeditions and Visual Culture in the Hispanic Enlightenment. Chicago: University of Chicago Press. 288. Процитовано 20 жовтня 2019.

Джерела
  • Ibañez, Pedro María (1951). Crónicas de Bogotá т. 2. Bogotá. 42. Процитовано 20 жовтня 2019.
  • Antonio Caballero. . La Enciclopedia biografica en linea/Biografías y Vidas. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 жовтня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.