Антоніус Айзенгойт

Антоніус Айзенгойт (нім. Antonius Eisenhoit; 1553/1554, Варбург — осінь 1603, Варбург) — німецький ювелір і графік.

Антоніус Айзенгойт
Народився 1553[1][2][…] або 1554
Варбург, Гекстер, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Помер 1603[1][3][…]
Варбург, Гекстер, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльність ювелір, художник
Знання мов німецька
Йост Бюргі і Антоніус Айзенгойт: Армілярна сфера з астрономічним годинником, виготовлена в 1585 р. в м. Кассель, зараз у Скандинавському музеї у Стокгольмі

Життя і творчість

А.Айзенгойт отримав художню освіту в Нюрнберзі, підтримував також творчі зв'язки з майстрами з Нідерландів. Напередодні 1580 р. Айзенгойт приїздить у Рим, де за замовленням Мікеле Меркаті, префекта садів Ватикану створює понад 130 гравюр по міді на додаток до його описання ботанічної колекції Ватикану. Ці гравюри по міді оздоблюють знамениту, видану лише в 1717—1719 роках енциклопедичну працю Metallotheca. Темою графічних робіт майстра були також твори мистецтва античних часів (наприклад, створений із мармуру Аполон Бельведерський).

У середині 1580-х років А.Айзенгойт повертається в рідне місто. Тут він працює над чисельними приватними замовленнями. У 1594 році Айзенгойт, разом із математиком і придворним годинниковим майстром з м. Кассель Йостом Бюргі створює механічний небесний глобус (армілярну сферу) з зображенням відомих наприкінці XVI сторіччя сузір'їв. Всього таких глобусів було виготовлено 5 5 примірників, які зараз зберігаються в музеях Касселя, Парижу, Стокгольму и Цюриху.

Іншою відомою роботою А.Айзенгойта став складений з багатьох частин складний срібний вівтарний оклад, створений для падерборнського князя-єпископа Дітриха фон Фюрстенберга (1585—1618).

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118688456 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Зведений список імен діячів мистецтва
  3. The Stuttgart Database of Scientific Illustrators 1450–1950

Література
  • Anna Maria Kesting: Anton Eisenhoit, ein westfälischer Kupferstecher und Goldschmied. 1964
  • Wunderwerk, Christoph Stiegemann (Hrsg.): Goettliche Ordnung und vermessene Welt. Der Goldschmied und Kupferstecher Antonius Eisenhoit und die Hofkunst um 1600. Katalogbuch zur Ausstellung im Erzbischoeflichen Dioezesanmuseum Paderborn, Verlag Philipp von Zabern, Mainz 2003, ISBN 3-8053-3260-2
  • Anne Herden-Hubertus: Ein Künstlerdenkmal in Warburg: Der Eisenhoit-Brunnen. In: Denkmalpflege in Westfalen-Lippe. 01/07. LWL, Ardey, Münster, 2007. ISSN 0947-8299, S. 28-30
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.