Антон (син Геракла)

Анто́н (дав.-гр. Αντωνος) — персонаж античної міфології, син Геракла та пращур римського роду Антоніїв[1].

Антон
дав.-гр. Αντωνος
Династія Антонії і Геракліди
Батько Геракл

Дослідник Т. П. Вайзмен висловлював думку, що Антона міг вигадати поет Боет з Тарса під час написання епічної поеми про битву при Філіппах. У тому творі він прославляв Антонія «подібно тому як Гомер оспівував Агамемнона, Ахіллеса та Одіссея»[2]. У піздньореспубліканський час, багато римських можновладців стали нащадками богів та героїв завдяки грецьким «поетам-голодранцям»[3].

У 42 році до н. е. монетарієм Луцєм Лівінеєм Регулом були випущені ауреуси на честь кожного члена Другого тріумвірату. На аверсах були зображені портрети Октавіана, Антонія та Лепіда, а на реверсах їх легендарні предки: Еней з Анхісом на плечах, Антон та весталка Емілія відповідно. За іншою версією на ауреусі з Антонієм було зображено Геракла[4].

Припускають, що старший син Марка Антонія отримав агномен Антілл на честь свого легендарного пращура[5].

Зовнішні зображення
Зображення Антона на ауреусі з Британського музею

Примітки
  1. Плутарх, Антоній 4.1-3.
  2. Страбон, XIV.5.14.
  3. Уайзмен, 1974, с. 159.
  4. Hekster, 2004, с. 171-172.
  5. Levick, Barbara; Richardson, Geoffrey Walter (22 грудня 2015). Antonius Antyllus, Marcus. Oxford Research Encyclopedia of Classics (англ.). Процитовано 9 липня 2019.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.