Антрім (місто)
Антрім (англ. Antrim, від ірл. Aontroim — самотній кряж) — місто, що знаходиться в однойменному графстві в Північній Ірландії, розташоване на березі річки Сікс-Майл-Вотер (Six Mile Water), на північному березі озера Лох-Ней. За переписом 2011 року, у місті проживало 23 375 осіб.[1] Антрім знаходиться за 35 км на північний захід від Белфаста.
Антрім англ. Antrim ірл. Aontroim | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
Основні дані | ||||
54°43′02″ пн. ш. 6°12′19″ зх. д. | ||||
Країна | Велика Британія | |||
Регіон | Північна Ірландія | |||
Район | Ольстер | |||
Столиця для | Антрім (Графства Північної Ірландії, historic county of the United Kingdom) | |||
Населення | 23,375 | |||
Телефонний код | (+44) 028 | |||
Часовий пояс | UTC+0 | |||
GeoNames | 2657255 | |||
OSM | ↑1119534 ·R (Антрім) | |||
Поштові індекси | BT41 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | antrim.gov.uk | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Антрім у Вікісховищі |
Історія
Згідно переказам, в Антрімі в 495 році, через тридцять років після смерті Святого Патрика, був заснований монастир, а навколо нього виросло невелике поселення. Кругла вежа, також відома як "Шпиль", - це все, що залишилось.[2] У середні віки ця територія була частиною гельського королівства Дал н-Арайде, яке охоплювала більшу частину сучасного графства.[3] На східній околиці міста знаходиться кільцеподібний форт під назвою Ратмор (Ráth Mór, "великий форт"), який слугував резиденцією для королів Дал н-Арайде.[4]
До 1596 року англійське поселення виросло навколо броду через річку Сікс-Майл-Вотер. Парафіяльна церква Всіх Святих[5] має камінь, датований 1596 р. із вирізаними словами "Gall-Antrum" - це можна перекласти як "Антрім англійців/ іноземців".[6] Хью Клотуорті, батько англо-ірландського політика Джона Клотуотрі, віконта Мессеріна, керував будівлею військових кварталів біля старого норманського замку. Пізніше це місце стало відоме як Замок Мессерін. Х'ю був посвячений у лицарі в 1617 році і призначений верховним шерифом графства Антрім.[2]
Біля Антріма відбулася битва між англійцями та ірландцями за правління Едуарда III; а в 1642 р. на озері Лох-Ней відбулася морська битва.
Демографія
На день перепису населення (27 березня 2011 р.) в Антримі проживало 23 375 людей,[1], що на 16,9% більше, ніж під час перепису 2001 року(20 001).[7]
З них:
- 21,47% - у віці до 16 років та 13,33% - у віці 65 років і старше;
- 48,72% постійно проживаючого населення, були чоловіками та 51,28% - жінками;
- 54,80% належать до протестантського або іншого християнського середовища або виховуються в ньому, а 34,12% - у католицькому середовищі;
- 61,47% зазначили, що мають британську національну ідентичність, 30,76% мали північноірландську національну ідентичність та 11,56% мали ірландську національну ідентичність (респонденти могли вказати більше однієї національної ідентичності);
- 35 років був середнім віком населення.
- 8,43% мали знання ольстерсько-шотландської мови, а 5,20% мали певні знання ірландської мови.
Посилання
- Статистика перепису населення 2011 року для поселення Антрім.
- Hanna, John (2002). Old Antrim. Catrine, Ayrshire: Stenlake Publishing. с. 3. ISBN 9781840331868. Архів оригіналу за 25 серпня 2015. Проігноровано невідомий параметр
|df=
(довідка) - Boyd, Hugh Alexander. Irish Dalriada. The Glynns: Journal of The Glens of Antrim Historical Society. Volume 76 (1978).
- Rathmore: Place Names NI
- All Saints Parish Church.
- gall in English.
- Census 2001 Usually Resident Population: KS01 (Settlements) - Table view. с. 1.