Антуан Барнав
Антуа́н Барна́в (фр. Antoine Pierre Joseph Marie Barnave; 1761—†29 листопада 1793) — французький політичний діяч і соціолог.
| Антуан Барнав | |
|---|---|
| фр. Antoine Barnave | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Antoine-Pierre-Joseph-Marie Barnave |
| Народився |
22 жовтня 1761[1][…] Гренобль |
| Помер |
29 листопада 1793[3][1][…] (32 роки) Париж, Франція ·гільйотина |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Франція |
| Діяльність | політик, адвокат |
| Alma mater | Гренобльський університет |
| Знання мов | французька[3] |
| Посада | deputy to the Estates-General of 1789d і mayor of Grenobled |
| Партія | клуб якобінців і фельяни |
| Автограф |
 |
Розвивав ідеї Монтеск'є про географічне середовище як вирішальний фактор суспільного розвитку. Прихильник конституційної монархії (фельян) і капіталістичної приватної власності. У філософії Барнав — послідовник сенсуалізму.
Узявши найактивнішу участь у розробці перших законодавчих основ Французької Республіки після Революції 1789 року, вже у 1791 році Барнав на вершині народної популярності усунвся від державних справ, видалившись у помістя в провінції.
Обвинувачений у монархізмі, був страчений за вироком Революційного трибуналу в період якобінської диктатури. За свідоцтвами, перед стратою спокійно здійнявшись на ешафот, вдарив ногою о поміст й вигукнув, звертаючись до неба: «Оце і є моя винагорода?»
Примітки
- Sycomore / Assemblée nationale
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.