Антін Дикий
Антін Дикий (*1 серпня 1900, с. Велика Андрусівка на Херсонщині — †31 грудня 1937, Харків) — український письменник, драматург, член літературної організації «Плуг» та ВУСПП. Директор Харківського історичного музею. Під час Національно-визвольних змагань України 1917—1921 — у складі російських комуністичних збройних формувань.
| Антін Васильович Дикий | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
1 серпня 1900 Велика Андрусівка, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
31 грудня 1937 (37 років) Харків, Українська РСР, СРСР | |||
| Підданство |
 Російська імперія,  УНР,  СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | поезія, оповідання. | |||
|
| ||||
Жертва російсько-большевицького терору.
Біографічні відомості
Народився в родині селянина Василя Дикого. В юності брав участь у боях з Армією УНР на боці росіян. Закінчив Комуністичний університет у Харкові. Працював директором Харківського історичного музею.
Сучасники критично оцінювали поетичну творчість Дикого, закидаючи йому авантюризм та поверховість. Між тим, Дикий став членом поважних літературних організацій «Плуг», а згодом ВУСПП. Друкувався переважно в «Універсальному Журналі».
Автор збірки поезій «Огонь цвіте» (1927), п'єси «Сухий закон» (1932; у співавторстві з Олексієм Полторацьким).
Викрадений групою НКВД СССР 12 жовтня 1937. Не зважаючи на співпрацю з російською охранкою, був убитий у тюрмі НКВД напередодні нового 1938 року.
Джерела
- Невідоме Розстріляне Відродження : антологія / укладач, автор передмови Юрій Винничук. — Х. : Фоліо, 2016. — С. 430. — 762 с. — ISBN 978-966-03-7531-4.