Антіохіда Каппадокійська

Антіохіда була однією з дочок селевкідского басилевса Антіоха III Великого та його дружини Лаодіки. Народилася у 210 роках до н. е. Приблизно у 195 до н.е. вона вийшла заміж за Аріарата IV Евсеба, басилевса Каппадокії. Це був політичний шлюб, за допомогою якого Антіох Великий хотів отримати підтримку Аріарата IV у майбутній війні з Римом. Сподівання Антіоха виправдалися і каппадокійці залишалися його союзниками аж до поразки у битва при Магнезії[1].

Діодор Сицилійський називав Антіохіду підступною жінкою. Начебто, вона довго не могла завагітніти і видала за своїх двох хлопчиків, Аріарата та Ороферна. Згодом вона сама народила сина Мітрідата та двох дочок. Маючи рідних дітей, Антіохіда вирішила позбутися старших синів. Вона розповіла правду басилевса та зробила так, щоб Аріарата відправили до Риму, а Ороферна в Іонію. Молодший син став наступником батька та змінив ім'я на Аріарат[2].

Однак сучасні дослідники вважають цю оповідь вигадкою. Вона була зроблена на замовлення Аріарата V, після його перемоги над узурпатором Ороферном. Таким чином Аріарат доводив, що його супротивник незаконнонарожений і не має права на владу. Припускають, що старші сини мали підтримку матері, а молодший батька. Після того як молодший син був проголошений наступником, його старші брати були відправлені у вигнання. Приблизно тоді Антіохіда повернулася у Сирію разом з однією з дочок[3].

Антіохіда разом з дочкою була страчена у 163 до н. е. за наказом регента Лісія. Пізніше Аріарат V урочисто поховав їх рештки у Мазаці[4].

Зберігся декрет ради та народу Коса на честь каппадокійської царської родини. Його вдалося ідентифікувати завдяки збереженому імені цариці[5].

У шлюбі з Аріаратом IV народилося п'ять дітей:

• Стратоніка — старша дитина, дружина Евмена II.
• Аріарат — старший син, відісланий батьком до Риму. Про його прибуття разом з посольством згадував Тіт Лівій.
• Ороферн — басилевс-узурпатор.
• Мітрідат — майбутній басилевс Аріарат V.
• Дочка — ім'я невідоме. Загинула разом з матір'ю у Антіохії. За версією була дружиною Антіоха IV.

• Берзон Е.М., Габелко О.Л. Μετονομασια как средство династической политики в эллинистическом мире : [рос.] // Весник древней истории. — Москва, 2018. — Т. 78, № 2. — С. 234-256.
• Габелко О. Л. К династической истории эллинистической Каппадокии: царский дом Ариаратидов : [рос.] // Античный мир и археология. — 2009. — № 13. — С. 92-119.