Антіох IV Епіфан

Антіо́х IV, Антіох Епіфан (215 до н. е. — 164 до н. е.) — сирійський цар з 175 до н. е. Молодший син Антіоха III.

Антіох IV Епіфан
дав.-гр. Ἀντίοχος Ἐπιφανής
Погруддя Антіоха IV у Старому музеї, Берлін.
Правління 175 до н. е. — 164 до н. е.
Коронація 175 до н. е.
Біографічні дані
Імена Мітрідат
Народження 215 до н. е.
Смерть не раніше 161 до н. е. і не пізніше грудень 164 до н. е.
У шлюбі з Лаодіка IV і Antiochisd
Діти Антіох V Евпатор[1][2][3], Лаодіка VI, Александр I Балас і Лаодіка
Династія Селевкіди
Батько Антіох III Великий[4][3][5]
Мати Лаодіка IIId
 Медіафайли у Вікісховищі

Зайняв Єрусалим у 170 до н. е., захопивши велику частину священних скарбів Храму, і встановив правління грецького типу, намагаючись викорінити юдаїзм. Це викликало повстання юдеїв, очолюване Макавеями.

Антіох помер у 164 до н. е., так і не змігши його придушити.

Образ Антіоха IV у культурі

Вчений Нікельсбург під час дослідження Книги Даниїла, висловив думку, що персонажі книги, Навуходоносор та Валтасар є масками для Антіоха IV та його сина[6].

Примітки
  1. Антиох // Православная богословская энциклопедия — СПб: 1900. — Т. 1. — С. 847–851.
  2. Антиох V Евпатор // Еврейская энциклопедия — СПб: 1908. — Т. 2. — С. 780–781.
  3. Антіохъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 373–374.
  4. Антиох IV Епифан // Еврейская энциклопедия — СПб: 1908. — Т. 2. — С. 777–780.
  5. Любкер Ф. Antiochus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 98–100.
  6. Nickelsburg, 1984, с. 145.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.